У Києві відкрилася фотовиставка про журналістів на війні

23 червня о 13:00 у Києві в Парку імені Тараса Шевченка відкрилася фотовиставка The War Is Not Over Yet (“Війна ще не закінчилася”). Її мета – розповісти про журналістів і журналісток, завдяки яким світ знає про війну, яку розвʼязала Росія проти України. У фотовиставці зафіксовані російські злочини проти медіа з 24 лютого 2022 року. 

Усі фото: Музей Майдану

Журналістка, кореспондентка телеканалу “Україна 24” Анастасія Блищик розповіла про свого нареченого, журналіста й військовослужбовця Олександра Махова, який загинув на Харківщині 4 травня 2022 року. 

“Менш ніж за тиждень до широкомасштабного вторгнення Росії Саша був на Донбасі у відрядженні. 24 лютого приїхав у Київ, забрав мене з роботи, ми приїхали додому, і я йому казала: "Ти ж втомився, ти так довго їхав, відпочинь, можливо, поспи, а завтра ми підемо до військкомату". А він мені сказав: “Насть, ну ти ж читаєш новини, ти бачиш, що гинуть цивільні, гинуть мої побратими, я так не можу, я не засну”. І тоді ми пішли з ним до військкомату. І ось 70 днів він бився за всіх нас і, окрім того що він нас усіх захищав, він знімав відео на свій мобільний телефон для своєї майбутньої документалки і писав,” – розповіла Анастасія.

Кореспондент Радіо Свобода Марʼян Кушнір, який був поранений під час роботи 11 березня внаслідок російського ракетного удару на Київщині, розповів про специфіку роботи на війні.

“Ми втрачаємо колег, але, йдучи на цю війну знімати її, ми знали, що не всі з нас повернуться. Війна ще не закінчилася, не всі з нас повернуться, на жаль… Я не думаю, що варто зараз стояти і плакати. Закінчиться війна, ми усвідомимо, поплачемо і будемо рухатися далі, розвиватися і розвивати нашу журналістику”, – переконаний Марʼян Кушнір.

Головна редакторка онлайн-видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва згадала свого одногрупника, американського журналіста Брента Рено, який загинув 13 березня 2022 року в Ірпені, знімаючи евакуацію місцевих мешканців.

“Журналісти завжди поспішають, завжди хочуть першими повідомити якісь новини. Але в моєму випадку це було дуже страшно, коли о восьмій годині ранку за Нью-Йорком я подзвонила своїй сестрі для того, щоб сказати, що її коханого вбито і, на жаль, я зможу лише доставити його тіло до Сполучених  Штатів Америки. Фільм, який Брент знімав, побачить увесь світ. Його колеги, всі ми, зробили все можливе для того, щоб це сталося. Я думаю, що ми будемо вражені цією роботою. Це дуже важлива частина – щоб світ побачив правду про те, що переживають цивільні люди в Україні”, – наголосила Севгіль Мусаєва.

На церемонії також згадували фотожурналіста Макса Левіна. Історію свого колеги розповіли фотограф Олексій Фурман та режисер Петро Цимбал. 13 березня Левін разом з військовим Олексієм Чернишовим, колишнім фотографом, вирушив на авто до села Гута Межигірська, щоб відзняти там наслідки російського вторгнення. Вони вийшли з авто і пішли в бік села Мощун, після чого зв’язок з обома зник. 1 квітня їхні тіла знайшла поліція. За власним розслідуванням організації Репортери без кордонів, обох чоловіків могли стратити російські військові. Цьогоріч журі Премії імені Георгія Ґонґадзе присудило Максу Левіну спеціальну відзнаку "За визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу".

Фотовиставку The War Is Not Over Yet можна відвідати в Парку імені Тараса Шевченка до 6 липня. Після цього її буде представлено в Боярці, рідному місті Макса Левіна.

Дивіться відео із відкриття виставки.

За даними Інституту масової інформації, на момент підготовки виставки (21 червня 2022 року) було відомо про 33 загиблих українських та закордонних журналістів, 8 з них загинули під час виконання професійних обов'язків, 25 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань. Їх список опублікований тут. Ще щонайменше 13 журналістів були поранені й щонайменше 15 зникли безвісти. 

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вже скоїла понад 300 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Інститут масової інформації веде хроніку медійних злочинів Росії.

Організатори виставки: Український ПЕН, Інститут Масової Інформації, Центр прав людини ZMINA, Національний музей Революції Гідності, Львівський Медіафорум, Премія імені Георгія Ґонґадзе за сприяння Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.