У Чернівцях презентували перший український вертикальний підлітковий серіал “Злив”, присвячений кібербулінгу, цифровій безпеці та медіаграмотності. Про це повідомила представниця ІМІ в Чернівецькій області Альона Чорна.
Після показу відбулася дискусія з однією з авторок і продюсеркою проєкту, доценткою кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та медіаексперткою Лілією Шутяк. Під час обговорення підлітки ділилися враженнями від серіалу та розповідали власні історії про цькування в інтернеті.
Проєкт поєднує формат короткого вертикального серіалу, адаптованого для перегляду на смартфонах, із практичними порадами щодо цифрової безпеки. Через художній сюжет автори пояснюють підліткам, як діяти в разі кібербулінгу, втрати акаунту чи поширення особистої інформації.
Серіал складається із семи коротких вертикальних епізодів загальною тривалістю близько 15 хвилин. Головна героїня – блогерка Іванка, яка під час прямого ефіру втрачає контроль над своїми персональними даними. Разом із друзями вона намагається повернути доступ до акаунту та з’ясувати, як стався витік інформації, водночас навчаючись протидіяти онлайн-загрозам. За словами авторів, серіал покликаний не повчати підлітків, а через близький їм формат розповісти про небезпеки в цифровому середовищі та алгоритми дій у разі кібербулінгу чи втрати доступу до особистих акаунтів.
Творча команда, яка працювала над TikTok-серіалом “Злив”. Фото: Ілля Червонящий
Серіал створили редакторка Олена Високолян, журналістка Юлія Петренко та Лілія Шутяк у межах менторської програми DW Akademie зі створення інтерактивних продуктів для навчання медіаграмотності дітей та підлітків.
За словами Лілії Шутяк, найбільшим підтвердженням того, що серіал досяг своєї мети, стала реакція підлітків після перегляду.
“Коли ми побачили реакцію залу – тишу під час перегляду ключових епізодів, а потім жваве обговорення, – зрозуміли, що влучили в ціль. Мене здивувало, наскільки відкрито підлітки почали говорити про власний досвід. Було кілька дітей, які після перегляду підходили й розповідали особисті історії, пов’язані з кібербулінгом”, – розповіла одна з авторок проєкту Лілія Шутяк.
За її словами, з вересня команда планує проводити покази серіалу в навчальних закладах.
“Для нас важливо, щоб це був не просто перегляд серіалу, а початок дискусії. Формат вертикального серіалу зручний саме для шкільного контексту – його можна показувати частинами, зупинятися для обговорення. “Злив” може стати хорошим інструментом для уроків медіаграмотності, громадянської освіти чи виховних годин. Після перегляду можна обговорити, як діяти в подібній ситуації, куди звернутися по допомогу, як підтримати людину, яка стала жертвою кібербулінгу, і чому мовчання часто лише поглиблює проблему”, – зазначила Лілія Шутяк.
Глядачі під час перегляду першого українського вертикального підліткового серіалу “Злив” у Чернівцях. Фото: Альона Чорна
За словами продюсерки, найважливіше, що має винести для себе підліток після перегляду серіалу, – не залишатися наодинці з проблемою кібербулінгу.
“Якщо ти зіткнувся з кібербулінгом, це не означає, що ти залишився з цією проблемою сам. Про це можна і потрібно говорити. Розповісти про цькування комусь із дорослих, другу чи будь-кому, кому довіряєш, – це перший крок до того, щоб ситуація змінилася”, – наголосила Шутяк.
Вона також закликала батьків і педагогів не недооцінювати ризики цифрового середовища.
“Сьогодні цифровий світ – така сама частина життя підлітків, як школа чи друзі. Не варто ділити проблеми на “реальні” й “онлайн”. Якщо дитину принижують у соцмережах або поширюють її особисті фото, наслідки можуть бути не менш болючими, ніж у реальному житті. Найважливіше – не починати розмову з контролю чи заборон, а зі щирого інтересу. Саме довіра, а не контроль, є найкращим захистом у цифровому середовищі”, – зауважила Шутяк.
За даними опитування U-Report, 79% підлітків почуваються некомфортно через контент або взаємодію в інтернеті, а 45% повідомили, що стикалися з кібербулінгом. Саме ці дані стали одним з поштовхів до створення проєкту.
Як повідомляв ІМІ, 77% українців отримують інформацію із соцмереж та месенджерів.