28 жовтня відбудеться відкрите засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, присвячене українським журналістам у російському полоні. Учасники обговорять, як пришвидшити їхнє звільнення та допомогти цивільним полоненим адаптуватися до життя після повернення. 

Про це повідомила голова ТСК, народна депутатка Євгенія Кравчук у коментарі Інституту масової інформації.

Депутатка зазначила, що звільнити цивільних, зокрема журналістів, складніше, ніж військовослужбовців під час обмінів.

За її словами, під час засідання заслухають свідчення журналістів, які пережили полон, і родичів тих, хто досі перебуває в російських в’язницях або на тимчасово окупованих територіях. До обговорення також долучаться представники державних органів, правозахисних і громадських організацій та професійних спілок.

Євгенія Кравчук. Фото: фейсбук-сторінка Євгенії Кравчук

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

“Ми хочемо розібратися, що ще можна зробити, щоб пришвидшити звільнення журналістів, які зараз перебувають у тюрмах РФ та на окупованих територіях. Це і професійні журналісти, і громадянські журналісти”, – зазначила Кравчук.

Також учасники обговорять, як допомогти цивільним, які повертаються з ув’язнення, адаптуватися до життя після полону, а також які програми підтримки для них доступні.

“Мета засідання не лише привернути увагу до журналістів у полоні, а й загалом до цивільних, яких Росія утримує в неволі”, – сказала Євгенія Кравчук.

Про засідання Кравчук також повідомила на своїй фейсбук-сторінці. Засідання розпочнеться о 14:30. До участі запрошують представників медіа. Акредитація: електронна пошта tsk.media.[email protected]; телефон 044 255-39-51.

Як повідомляв ІМІ, у Харкові 16 жовтня відбулося виїзне засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. На засіданні ТСК обговорили злочини Росії проти журналістів і медіаінфраструктури Харківщини, розслідування цих злочинів та притягнення винних до відповідальності. Окрему увагу приділили умовам роботи прифронтових медіа, зокрема безпеці журналістів, енергостійкості редакцій, кадровим проблемам, страхуванню та психологічній підтримці.

За даними Інституту масової інформації, у російському полоні перебувають щонайменше 27 цивільних українських медійників і один журналіст, який долучився до Сил оборони.