У Харкові 16 жовтня відбулося виїзне засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації Юлія Напольська в Харківській області, яка взяла участь у засіданні ТСК.
На засіданні ТСК обговорили злочини Росії проти журналістів і медіаінфраструктури Харківщини, розслідування цих злочинів та притягнення винних до відповідальності. Окрему увагу приділили умовам роботи прифронтових медіа, зокрема безпеці журналістів, енергостійкості редакцій, кадровим проблемам, страхуванню та психологічній підтримці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Делегація Верховної Ради відвідала Медіабазу ІМІ в Харкові
- За чотири роки й сім місяців повномасштабної війни РФ скоїла 977 злочинів проти журналістів і медіа
Представники регіональних медіа також поділилися власним досвідом роботи під час війни й надали практичні рекомендації.
Крім того, обговорили роботу Суспільного в прифронтовому Харкові, безпеку його працівників і стійкість регіональної мережі мовника.
Голова ТСК, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук також відзначила складні умови роботи українських журналістів і психологічне виснаження, з яким вони стикаються під час війни. Вона додала, що на Харківщині можна зібрати всі типи злочинів, які вчиняє РФ проти журналістів.
“З 2022 року проти медійників, не тільки українських, загалом було скоєно 977 воєнних злочинів. Росіяни не дивляться на паспорт. І ми бачимо, що ці злочини не лише про фізичне знищення”, – зазначила Кравчук. Вона також зауважила, що професія репортера змінилась із початком повномасштабного вторгнення: українські журналісти працюють у критичних умовах і вже психологічно виснажені.
“Ми розуміємо, що професія репортера, яка була до російсько-української війни і яка є зараз, навіть у прифронтовому районі, не зовсім на лінії бойового зіткнення, – докорінно змінилася. Українські журналісти працюють постійно в дуже критичних умовах, і вже є психологічне виснаження”, – сказала голова ТСК.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що робота журналістів важлива для протидії російській пропаганді.
“Велика подяка всім тим, хто працює на фронті та інформує прифронтові громади. Бо, якщо там не буде наших медіа, туди точно буде добивати російська пропаганда”, – сказав Юрчишин.
Представниця Інституту масової інформації Юлія Напольська зазначила, що державній політиці бракує послідовних і комплексних програм підтримки журналістів.
“Енергоефективність стала для нас актуальною не лише через нинішні відключення електроенергії. Ще у 2022 році в нашому офісі “Накипіло” жили люди. Тоді ми зрозуміли, що будівля має бути пристосована до роботи й життя навіть за відсутності базових послуг. Усі подальші рішення ми ухвалювали, спираючись на цей досвід”, – розповіла Напольська.
Вона наголосила, що енергоефективність не обмежується придбанням кількох зарядних станцій EcoFlow. Насамперед ідеться про створення інфраструктури, яка дає змогу працювати навіть тоді, коли немає електроенергії, опалення чи водопостачання.
За її словами, це комплексний підхід, який передбачає розуміння того, як редакція працюватиме без світла, як забезпечуватиме тепло, матиме запас води, підтримуватиме зв’язок і зберігатиме дані. Водночас необхідно враховувати, що обладнання може виходити з ладу й потребувати ремонту.
“Придбати обладнання один раз не досить. Якщо немає коштів на його обслуговування та ремонт, за рік-два ми знову можемо опинитися без необхідних ресурсів. Тому підтримка має передбачати не лише закупівлю обладнання, а й фінансування його подальшої експлуатації та ремонту”, – підсумувала вона.
Шеф-редактор “Суспільне Харків” В’ячеслав Мавричев під час засідання розповів, що журналісти філії мовника змінили протоколи роботи та посилили підготовку команди через загрозу FPV-дронів, зокрема на оптоволокні, яка поширилася з прифронтових територій на Харків і його околиці.
За його словами, редакція заздалегідь готувалася до поширення загроз, орієнтуючись на досвід Херсона та інших прифронтових територій.
Мавричев повідомив, що всі польові кореспонденти, оператори та водії пройшли посилені курси домедичної допомоги, а більшість команди проходила тренінги, де відпрацьовувала дії під час атак FPV-дронів. Зокрема, журналісти тренувалися швидко знаходити укриття, ухилятися від дронів і виконувати безпекові маневри.
Крім того, він повідомив, що редакція працює над запровадженням посади безпекового офіцера в кожній польовій команді. Він відповідатиме за оцінювання загроз і безпеку журналістів під час виконання редакційних завдань. Це важливо, оскільки під час знімання медійники не завжди можуть самостійно стежити за ситуацією в небі, а обставини на місці можуть швидко змінюватися, додав Мавричев.
Участь у засіданні також узяли начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і представники Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківської обласної прокуратури та Управління Служби безпеки України в Харківській області.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, 16 жовтня делегація Верховної Ради України відвідала регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Харків”, ознайомилася з роботою простору та підтримкою журналістів в умовах війни. Візит відбувся в межах виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування російських злочинів проти медіа.
Шеф-редактор “Суспільне Харків” В’ячеслав Мавричев заявив під час засідання ТСК, що FPV-дрони створюють загрозу для журналістів уже в усьому місті.
