Директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту Суспільного, теле- й радіоведуча Тетяна Трощинська з другого семестру нового навчального року викладатиме новий авторський курс у Київській школі економіки (KSE). Про це вона повідомила на своїй Facebook-сторінці та в коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Валентині Троян.
Дисципліна має назву “Медіаповедінка людини і спільнот”. За словами Трощинської, розробити таку програму для слухачів KSE їй запропонувала Ірина Губеладзе, яка до призначення очільницею Інституту соціальної і політичної психології НАПН України була академічною директоркою магістерської програми “Соціальна психологія” в KSE.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як зазначає Трощинська, курс буде присвячений дослідженню цифрової ідентичності, впливу соцмереж на автономію особистості та трансформації суспільних взаємодій. Зокрема, під час навчання планують розглянути такі теми:
- вплив “бульбашок” соцмереж та контенту на формування уявлень про нормальність і належність;
- межі конфіденційності в цифрових рішеннях;
- протидія емоційній насиченості в онлайн-взаємодії;
- мотиви читання та створення трешових або образливих коментарів;
- психологічна та емоційна ціна цифрового життя.
“Дуже б хотіла, щоб цей курс був спільним дослідженням того, що і як ми робимо в медіапросторі, перевіркою теорій, медіаефектів, когнітивних викривлень і самоспостереженням”, – зазначила Тетяна Трощинська.
Для кого призначений курс
На відміну від класичних журналістських дисциплін, навчальний курс розрахований на студентів магістратури напряму “Соціальна психологія” – серед яких є комунікаційники, психологи та фахівці з іншою базовою освітою.
“Це не журналістський курс, тобто він не для майбутніх журналістів. Це магістерська програма для людей, які здобувають ступінь магістра або отримують другу вищу освіту”, – пояснила Тетяна Трощинська.
Практичні кейси та самоаналіз споживання медіа
Навчання буде побудоване на аналізі практичних українських кейсів, механізмів поширення паніки, дій алгоритмів соцмереж та специфіки висвітлення травматичних подій в умовах війни. Також студенти досліджуватимуть, як у медіапросторі представлена геополітика та образи спільнот.
Однією з практичних складових стане ведення власного “медіащоденника”.
“На заняттях ми будемо розбирати реальні українські кейси, розганяння паніки, як працюють алгоритми. І в мене є ідея введення власного медіащоденника, де за певними критеріями люди зможуть визначати, як вони споживають різні медіа. Це необов’язково Telegram чи телебачення – це може бути кіно, музика чи навіть свідома відмова від новин. І тоді шляхом самоаналізу ми будемо досліджувати, чому люди ухвалюють ті чи інші рішення”, – зазначила медійниця.
Тетяна Трощинська додала, що планує попрацювати зі студентами й над резонансними медійними скандалами – зокрема, на прикладі історії про “яйця по 17 грн” проаналізувати, що відбувається в суспільстві через кілька років після гучних публікацій і яка ціна відсутності відстеження результатів.
Цифрова ідентичність та образливі коментарі
Окрему увагу в межах курсу приділять дослідженню цифрової ідентичності та причинам конфронтаційного поведінки в соцмережах.
“Ми не завжди в реальності такі, як у цифровому світі. Що стосується образливих коментарів у соцмережах – причини можуть бути абсолютно різними, але пошук “своїх” є важливим. Люди будують цифрову ідентичність, шукають видимість або віртуальну підтримку. Водночас є частина аудиторії, яка просто шукає конфронтації – це їхній спосіб взаємодії зі світом, і цей пошук конфронтації ми так само будемо розбирати”, – підкреслила викладачка.
Про медіагігієну та вигорання від новин
Відповідаючи на запитання щодо власного захисту від вигорання під час постійного споживання новинного контенту, Тетяна Трощинська зауважила, що її стримує чітке дотримання професійних стандартів та розуміння природи створення новин.
“Я не вигораю під час новин. І не тому, що я особлива, а тому, що багато років вчуся правильно читати новини, відокремлювати факти від коментарів, емоцій та оцінок. Це експертиза, яка є в більшості журналістів. Коли я бачу емоційно важку інформацію, я роблю вдих-видих і аналізую: чи досить у мене даних, навіщо я це публікую, чи є додаткові перевірені факти. Свої соцмережі я сприймаю як частину професійного профілю: перевіряю інформацію, не прибріхую, посилаюся на джерела. Пам’ятати про свій професійний профіль – це мій спосіб не вигорати”, – резюмувала Трощинська.
Як повідомляв ІМІ, у травні 2024 року журналістка, продюсерка, радіоведуча, директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту Суспільного Тетяна Трощинська стала шостою лауреаткою Премії імені Георгія Ґонґадзе. Отримані від премії гроші вона передала підрозділу, у якому служить колишній журналіст та ведучий Громадського радіо Андрій Кобалія.
