Суд відхилив апеляцію надепа Бужанського в справі щодо статті “Детектора медіа”

Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу народного депутата від партії “Слуга народу” Максима Бужанського, який оскаржував рішення суду першої інстанції в справі проти “Детектора медіа”. 

Таке рішення суд ухвалив 31 серпня 2026 року, повідомляє “Детектор медіа”, який має в розпорядженні постанову суду.

Бужанський подав позов про захист честі та гідності в червні 2025 року. Він вимагав спростувати інформацію зі статті Ярослава Зубченка “Нацистський Майдан та героїчний СРСР. Погляди Максима Бужанського”, опублікованої в серпні 2019 року на сайті MediaSapiens. 

Зокрема, нардеп оскаржував фразу: “Загалом, новоспечений “слуга народу” має майже повний набір типового проросійського блогера / політика”.

Також Бужанський просив суд визнати недостовірною інформацію про його діяльність на сайті ЧЕСНО, де є посилання на статтю Зубченка, і внесення Бужанського на основі цієї інформації до Реєстру зрадників Руху ЧЕСНО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Суд відмовив нардепу Максу Бужанському у видаленні з Реєстру зрадників

Шевченківський районний суд міста Києва повністю відмовив Бужанському в задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що поширена інформація є оцінним судженням і суб’єктивною оцінкою діяльності нардепа як публічного діяча та політика.

Апеляційний суд погодився з цим висновком. Суд зазначив, що оскаржувана фраза в статті є підсумком аналізу публічних висловлювань Бужанського, на які автор наводив посилання.

“Ця фраза не містить конкретних фактичних даних, які можна перевірити на предмет їх достовірності, а є оцінкою діяльності позивача як блогера та політика. Таким чином, суд першої інстанції правильно кваліфікував цю інформацію як оціночне судження”, – йдеться в постанові апеляційного суду.

Суд також зазначив, що інформація на сайті Руху ЧЕСНО та методологія формування Реєстру зрадників свідчать, що йдеться не про офіційне визнання нардепа зрадником, а про оцінку його публічної діяльності. 

Окремо суд наголосив, що Максим Бужанський є публічною особою, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Верховного Суду, межі припустимої критики щодо нього є значно ширшими, ніж щодо приватних осіб.

Також апеляційний суд повідомив, що вимоги нардепа про “видалення всієї інформації” не можуть бути виконані, бо дані про депутатську діяльність є відкритою інформацією, а її видалення означало б цензуру роботи Руху ЧЕСНО, що суперечить принципам демократичного суспільства.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів із дня її проголошення.

Правозахисниця Валентина Теличенко, яка представляла інтереси “Детектора медіа”, зауважила, що позов був цілком безпідставний, адже в опублікованій статті було чітко й однозначно розмежовано фактичні дані (цитати з публічних дописів Максима Бужанського) та аналіз і висновки щодо новообраного члена парламенту.

“Прикро, що народний депутат не зміг відрізнити фактичні дані від оціночних суджень та вважав, що можна оскаржити оцінку його діяльності. А ще прикріше, що він не відмовився від своїх дописів. Касаційне оскарження в цій справі не має жодного сенсу, рішення про відмову в задоволенні позову народного депутата є остаточним, воно законне, обґрунтоване і набрало законної сили”, – сказала Валентина Теличенко.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 31 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив Максиму Бужанському в позові про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування та видалення інформації. Нардеп вимагав видалити його профіль з Реєстру зрадників Руху ЧЕСНО.

У вересні 2026 року стало відомо, що Київський апеляційний суд залишив без задоволення скаргу Бужанського на рішення суду першої інстанції в справі щодо свого профілю на сайті Руху ЧЕСНО.