Суд направив на новий розгляд справу щодо “Української правди” і “Юстиніана”

19 червня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнав незаконними та скасував рішення Печерського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва щодо видавництва «Юстиніан» та «Української правди», і направив справу на новий судовий розгляд, повідомляється на сайті Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП).

Нагадаємо, до видань позивалися Олександр Сиволапенко та ТОВ «Євротрансгруп». Справа стосувалася захисту честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Предметом позову був допис під назвою «Подвиги» Александра Литвиненко – Саши Самарского – «Попугая» и его подельников», який 27 січня 2012 року начебто розмістила громадянка Людмила Данкович-Глінська у розділі «Книга скарг без пропозицій» на сайті «Юстініан», а також допис цього ж автора на сайті «Народні блоги» «Українською правди» за  22 квітня 2009 року під назвою «Шакалы в мантиях до сих пор на свободе».

16 листопада 2012 року Печерський районний суд зобов'язав «Українську правду» та юридичний портал «Юстініан» спростувати дописи, які були розміщені у блогах та гостьовій книзі.

14 лютого 2013 року Апеляційний суд м.Києва зобов’язав власників сайтів «Юстініан» та «Українська правда» спростувати інформацію, розміщену в коментарях на сайтах. Спростування мають бути розміщені на головних сторінках сайтів.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ днями зупинив виконання рішення Печерського районного суду Києва від 16 листопада 2012 року та ухвали апеляційного суду Києва від 14 лютого 2013 року до закінчення касаційного провадження (яке було відкрито 12 березня 2013 року)

Медіа-юрист ІРРП Людмила Опришко, коментуючи рішення суду, зазначила: “У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій незаконно поклали на відповідачів обов'язок по спростуванню відомостей, висловлених іншими особами у коментарях та дописах на сайтах. Були допущені й інші порушення закону. Зокрема, рішення зобов'язувало спростувати оціночні судження та інформацію, яка не поширювалась на сайтах взагалі. Зрозуміло, що ми не могли погодитись із такою судовою практикою, адже вона суперечить практиці Європейського cуду з прав людини, незаконно обмежує право на свободу висловлювань і має «охолоджувальний ефект» як на ЗМІ, так і на пересічних громадян. Не можна допустити, щоб відвідувачі сайтів не мали можливості залишати на них свої коментарі, або вводити цензурування їхніх висловлювань”.