Суд у Гонконгу 15 грудня визнав медіамагната Джиммі Лая винним у злочинах проти національної безпеки. Про це повідомляє The Guardian. За даними Reuters, йому може загрожувати довічне ув’язнення.
Як зазначає The Guardian, 78-річний медіамагнат і активіст став однією з головних мішеней “останнього й остаточного етапу придушення руху за демократію в Гонконгу”.
Провадження проти Лая є частиною низки судових процесів проти відомих гонконзьких активістів, пов’язаних із протестами 2019 року. Суди досі тривають; сотні активістів, правників і політиків зазнали переслідувань і увʼязнень або були змушені тікати з країни.
Лай заперечує свою участь у змові з метою публікації підбурювальних матеріалів і двох змовах з іноземними силами, які йому закидає прокуратура. 15 грудня суд визнав його винним за всіма трьома звинуваченнями.
Судовий процес тривав майже два роки й супроводжувався затримками, юридичними проблемами й втручанням уряду. Міжнародні правозахисні організації називали цей процес показовим і політично вмотивованим, а також нападом на свободу преси.
Лай перебуває за ґратами з 2020 року.
На момент першого арешту статки Лая оцінювали приблизно в 1,2 млрд доларів. Водночас він був одним з небагатьох представників гонконзької еліти, які спрямовували свої гроші й вплив на активізм, фінансуючи й беручи участь у продемократичних і антиавторитарних ініціативах.
Як пише видання, політичні погляди Лая стали радикальнішими після масового вбивства студентів китайськими військами на площі Тяньаньмень у Пекіні в 1989 році. Невдовзі після цього Лай заснував журнал Next Magazine. Газету Apple Daily він створив незадовго до того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, “зламавши традиційний медіаринок міста яскравим таблоїдним поданням, плітками й водночас безстрашними журналістськими розслідуваннями”.
Гучні й продемократичні Next Magazine і Apple Daily, як і постать самого Лая, стали подразниками для влади. Лай особисто писав колонки для своїх видань, зокрема 1994 року він назвав прем’єра Китаю Лі Пеня (відомого як “пекінський м’ясник” за його роль у розстрілі протестів) “покидьком з нульовим IQ”, за що китайський уряд помстився Лаю політично й фінансово.
У 2003 році обидва видання підтримали протести проти гонконзького законопроєкту про національну безпеку, а у 2014-му – протестний рух Occupy Central with Love and Peace (“Захопимо центральний район за допомогою любові й миру”). Тоді на медіамагната напали й облили свинячими нутрощами, а коли в загальний доступ потрапили документи, що свідчили про багатомільйонні пожертви Лая активістам, антикорупційна поліція провела обшуки в його будинку й у домі його головного помічника Марка Саймона.
У 2019 році газети знову підтримали масові протести – цього разу проти законопроєкту про екстрадицію, які згодом переросли в масштабний продемократичний рух. Apple Daily опублікувала на першій шпальті листа до президента США Дональда Трампа, який читачі могли вирізати й надіслати до Вашингтона з проханням “допомогти врятувати Гонконг”. Згодом це стало одним із ключових складових справи проти Лая.
Лай відмовлявся від пропозицій найняти охоронця, кажучи, що не зробив нічого поганого. До того ж охоронець не захистив би його від його найбільшої небезпеки – арешту.
Після 2019 року ця небезпека неодноразово ставала реальністю. У серпні 2020 року, лише за кілька тижнів після запровадження спроєктованого Пекіном закону про національну безпеку, сотні поліцейських увірвалися до редакції Apple Daily. Вони заарештували Лая разом з кількома керівниками видання за новим законом проти інакодумства. Тоді ж було заарештовано двох його старших синів, Ієна й Тімоті. Зрештою, наступного року компанія мусила припинити діяльність.
Як повідомляв ІМІ, 2025 року Джиммі Лай став лауреатом премії “Герой свободи преси” від Міжнародного інституту преси (IPI) та Міжнародної організації підтримки медіа (IMS).
У листопаді 2025 року президент США Дональд Трамп звернувся до лідера Китаю Сі Цзіньпіна під час зустрічі в Південній Кореї із закликом звільнити ув’язненого гонконзького медіамагната Джиммі Лая.