Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва застерегла, що ТікТок може стати загрозою для інформаційної безпеки України за прикладом виборів у Румунії, та закликала журналістів виходити за межі власної “елітної бульбашки”, щоб краще розуміти реальні настрої суспільства.
Про це вона сказала 26 липня під час виступу на міжнародному літературному фестивалі “Фронтера”, який пройшов у Луцьку, повідомляє представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб, яка відвідала захід.

За словами Мусаєвої, суспільство сьогодні живе у фрагментованому світі та різних інформаційних реаліях. Проблема, на її думку, полягає не лише в анонімних телеграм-каналах, а й у впливі YouTube-блогерів та інших платформ, які можуть створювати окремі інформаційні середовища.
“Мені здається, що анонімні телеграм-канали тут менше впливають на свідомість. Я б більше приділяла увагу YouTube та відомим блогерамі, які створюють окремо паралельну реальність, які визначають, про що вони мовчать, а що описують”, – зазначила Мусаєва.
Також головредка УП звернула увагу на український сегмент TikTok. За її словам, цю платформу недостатньо досліджують, хоча вона може стати інструментом для поширення дезінформації.
“Я вважаю, що в нас може бути дуже небезпечна ситуація, коли в Румунії вже використали ТікТок, як підривну соцмережу для президентських виборів минулого року. Так само може статися і у нас. Тому що ТікТок – дуже зручна платформа для дискредитації та дезінформації”, – зазначила журналістка.
Також Севгіль Мусаєва закликала журналістів частіше спілкуватися з людьми поза межами професійного середовища, щоб краще розуміти суспільні настрої.
Вона навела приклад президентських виборів в Україні 2019 року, коли, за її словами, частина журналістів не могла зрозуміти, чому Володимир Зеленський отримав підтримку 73% виборців. Мусаєва пояснила, що передбачила його перемогу завдяки спілкуванню з людьми – зокрема, водіями, працівниками сфери послуг та людьми на ринку.
“Я намагаюся якимось чином виміряти середню температуру по палаті. Це абсолютно не науковий спосіб, але важливо спілкуватися з різними верствами населення, з різними групами”, – сказала вона.
Севгіль Мусаєва зазначила, що журналістам важливо виходити за межі своєї інформаційної бульбашки:
“Мені здається, що журналісти дуже часто опиняються в тій бульбашці елітного спілкування. Тобто вони спілкуються з політиками, з політтехнологами, соціологами, з джерелами, тощо. І опиняються також у фрагментованій реальності, в цій бульбашці. Тому дуже важливо тримати цей зв’язок з простими людьми”, – сказала Севгіль Мусаєва.
Водночас, додала вона, важливо зберігати зв’язок із людьми з різним досвідом – зокрема митцями та військовими.
Журналістка зазначила, що через фрагментованість інформаційного простору різні групи населення можуть по-різному сприймати навіть важливі суспільні події.
“Наприклад, історія з “Міндічгейт” була зрозуміла й покрила приблизно 80% дорослого населення України, навіть за моєю вибіркою. А ось, наприклад, історія про підозру Андрію Єрмаку вже менше, а про Картковий майдан люди стежать і розуміють, але вони не розуміють першопричини. І в них також абсолютно фрагментоване сприйняття: про що це? Частина людей, наприклад, з регіону сприймає це як, наприклад, протидію ТЦК, тому що це для великої кількості людей актуальна і важлива тема. А частина проти корупції в оборонці, а ще частина тому, що Сирський поганий”, – зазначила вона.
Тому, за її словами, завдання медіа – пояснювати інформацію.