РПР закликає виправити дискримінації щодо публічного звітування ГО та невідкладно їх ухвалити

Реанімаційний пакет реформ закликає Президента України та Верховну Раду України спільно з гро­мадськістю усунути дискримінаційні положення законопроектів №6674 та №6675 і якнайшвидше ухвалити їх з урахуванням пропозицій громадськості. Про це йдеться у заяві РПР.

У заяві РПР зазначено, що 7 вересня у посланні до Верховної Ради Президент заявив, що запровадження електронного  декларування для громадських активістів було помилкою і закликав Верховну Раду ухвалити його законопроекти, що скасовують обов’язкове електронне декларування для учасників будь-яких антикорупційних заходів та водночас запроваджують дискримінаційні правила публічного звітування громадських об’єднань та їх підрядників (законопроекти №6674 та №6675).

Експерти Реанімаційного пакету реформ зазначають, що брак публічності та залучення зацікавлених сторін до розробки вказаних законопроектів зумовив появу суттєвих недоліків, які експерти закликають невідкладно виправити, йдеться у заяві РПР, поширеній на його сайті.

Позитивним кроком стало скликання Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, присвяченої обгово­ренню зареєстрованих законопроектів, на якій представники громадських організацій висловили свої зауваження та домовилися про спільне із Адміністрацією Президента подальше опрацювання зауважень. Разом з тим на Координаційній раді не було досягнуто домовленостей щодо конкретних дедлайнів підготовки та ухвалення законопроектів, а відтак залишається загроза, що 1 січня набудуть чинності норми про електронне декларування широкого кола громадських активістів та підрядників громадських організацій.

Запровадження публічної звітності є цілком універсальною тенденцією часу, що має стосуватися всіх юридичних осіб. Підтримуючи загалом ідею підвищення відкритості неприбуткового сектору, експерти Реанімаційного пакету реформ водночас зауважують, що запропоновані законопроекти містять низку норм, які суперечать національному та міжнародному законодавству, є дискримі­наційними та, відповідно, мають бути вилучені із врахуванням таких пропозицій:

1. Норми поданих законопроектів стосуються виключно громадських об’єднань (ГО), тоді як їхня логіка стосується статусу неприбутковості в цілому, тож запропоновані норми мають поширюватися без дискримінації на всіх юридичних осіб, що користуються статусом неприбутковості – в т.ч. професійні та творчі спілки, благодійні фонди, політичні партії тощо (а таких загалом зареєстровано втричі більше, аніж ГО). Немає жодних підстав висувати додаткові вимоги, пов’язані з неприбутковим статусом, виключно до ГО.
2. Законопроектами пропонується запровадження нової (додаткової) форми звітності, що надається до податкових органів на додачу (а не на заміну) до нині діючих форматів звітності. За змістом цей звіт дублює основний масив відомостей, що й нині вже подається громадськими об’єднаннями до відповідних державних органів та реєстрів. Натомість експерти РПР пропонують уніфікувати звітність і позбутися її необґрунтованого дублювання.
3. Зобов’язання фізичних осіб – підприємців (ФОП) специфічним чином публічно звітувати про контракти з міжнародними донорами та застосування санкції у вигляді переведення зі спрощеної системи оподаткування на загальну за подання неповної інформації створюють для цих фізичних осіб – підприємців більш обтяжливі умови, ніж це передбачено для інших суб’єктів оподаткування, наприклад юридичних осіб, а також для інших ФОП. Експерти пропонують вилучити зазначену норму як дискримінаційну.
4. Позбавлення статусу неприбутковості громадських об’єднань із загальним річним доходом понад 300 прожиткових мінімумів, якщо ці об’єднання не подали чи не оприлюднили річний фінансовий звіт з повним переліком обов’язкової інформації, є надмірною дискреційною санкцією, що породить зловживання контролюючих органів. Громадськість пропонує, щоб позбавлення статусу неприбутковості було лише крайнім заходом покарання і здійснювалося на підставі рішення суду. Натомість варто передбачати можливості усунення виявлених недоліків у звітності, а також проміжних санкцій – попередження та штрафу, як це практикується в законодавстві, що регулює вимоги до звітності інших юридичних осіб. Більше того, запропонований поріг у 300 прожиткових мінімумів суперечить кращим міжнародним практикам та Спільним Керівним принципам БДІПЛ ОБСЄ та Венеціанської комісії щодо свободи об’єднань, які передбачають, що звітність громадських об’єднань не має бути обтяжливою та повинна відповідати розмірам і масштабам їх діяльності. Саме тому експерти РПР пропонують вводити додаткову звітність лише для об’єднань, які протягом року отримали понад 1000 прожиткових мінімумів.
5. Вимога вказувати у публічному звіті відомості про усіх фізичних осіб (у тому числі ФОПів) та юридичних осіб, з якими ГО укладає договори з річним обсягом видатків у понад 50 прожиткових мінімумів, а також вказувати перелік десяти працівників із найвищими показниками заробітної плати є не лише дискримінаційним зобов’язанням для перелічених категорій осіб, але також порушує Закон України «Про захист персональних даних». Ця вимога абсолютно нехарактерна як для вітчизняного законодавства, що регулює звітність будь-яких юридичних осіб, так і для міжнародних стандартів звітності ГО. Ані в Європі, ані навіть в СНД немає жодного аналога такої норми. Дана законодавча новела створює надмірні ризики, зокрема, для громадських об’єднань, що ведуть правозахисну діяльність в окупованому Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей, та їх бенефіціарів. Громадськість пропонує вилучити зазначену норму як таку, що несе загрозу персональній безпеці внутрішньо переміщених осіб, волонтерів та осіб, які проживають на окупованих територіях.