Розслідування: підлітки створюють телеграм-канали, де заробляють на булінгу

В Україні набирають популярності анонімні телеграм-канали, які заробляють на кібербулінгу підлітків. У цих спільнотах будь-хто може опублікувати образи про інших людей, а адміністратори вимагають гроші за видалення публікацій. 

За діяльністю таких телеграм-каналів часто стоять неповнолітні, а відповідальними за їхні дії є батьки, йдеться в розслідуванні Суспільного. 

Журналісти з'ясували, що пік активності таких телеграм-спільнот припав на 2024 рік. Більшість із них мають назви “сущность” чи “зеркало” з назвою міста. Знайти більшість із них можна, лише маючи гіперпосилання, а приєднатися – після схвалення адміністраторів. Інколи одні й ті самі адміністратори створюють мережу таких каналів у різних містах. 

Публікації з образами, брехнею, висміюваннями переважно підлітків у таких телеграм-каналах часто супроводжуються закликами до насильства на кшталт “побачите – бийте ногами”, “побачите – плюйте в лице” тощо. 

За словами менеджерки в соціальній сфері громадської організації “Ла Страда – Україна”, консультантки Національної гарячої лінії для дітей та молоді Тетяни Харківської, такі публікації мають серйозний вплив на психоемоційний стан дітей. 

“За спостереженнями, постраждалі часто стикаються зі зниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності та депресивними станами. Такі негативні тенденції можуть призводити до появи суїцидальних думок, схильності до самоушкоджень, що вимагає своєчасного втручання та комплексної підтримки", – розповіла Тетяна Харьківська Суспільному.

Журналісти з'ясували, що за видалення публікацій з булінгом адміністратори телеграм-спільнот вимагають 100–600 гривень на банківську картку. Окрім того, за окрему плату вони пропонують дізнатися, хто є автором публікації, або ж оформити “бронь” – тобто гарантію, що публікації про людину більше не з’являтимуться.

Журналістам вдалось ідентифікувати двох адміністраторів мережі телеграм-каналів “зеркало”, яка діяла в Житомирі, Рівному, Одесі й навіть у російських містах Казань і Саратов. Ними виявилися 16-річна Аліна і 18-річний Ярослав з Вінниці. Обоє не прокоментували своєї участі в кібербулінгу. 

Поліція блокує такі спільноти. Однак їхні адміністратори заздалегідь створюють резервні канали й запускають їх одразу після блокування попередніх. Водночас правоохоронці постійно отримують заяви стосовно таких каналів, зокрема, від батьків підлітків, які зазнали булінгу. 

За інформацією, яку Суспільне отримало від головних управлінь Національної поліції  всіх областей, крім ГУНП у Криму, у 2023–2024 роках поліція отримала 368 заяв зі скаргами на діяльність таких телеграм-каналів. За два місяці 2025 року поліцейські прийняли ще 75 таких заяв. 

Заявники скаржилися на порушення прав дітей, висвітлення особистої інформації, брехню, публікацію фото і відео порнографічного змісту, вимагання коштів, насильство, просування ненависті, продаж наркотиків тощо. 

Втім, попри велику кількість заяв поліція зрідка розслідує діяльність телеграм-каналів, йдеться в розслідуванні. Так, у 2023–2024 роках було відкрито лише 13 кримінальних проваджень, частину з яких поліцейські згодом закрили. 

У тих випадках, коли заяви переростали в кримінальні провадження, поліцейські розслідували різні злочини, серед яких – вимагання, шахрайство, погроза вбивством, несанкціоновані дії з інформацією, одержання доступу до дитячої порнографії, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. Поки що вироків у таких справах немає. 

Під час розслідувань правоохоронці з’ясовували, що за діяльністю телеграм-каналів стоять неповнолітні, які, відповідно до українського законодавства, можуть бути визнані винними в булінгу з 14 років. Однак матеріальна відповідальність за завдані ними збитки лежить на батьках.  

Журналісти розшукали судові справи, у яких батьків адміністраторів телеграм-каналів або батьків тих, хто опублікував принаймні одну публікацію з булінгом, притягнули до відповідальності за неналежне виховання дітей. Суди визнавали батьків винними й накладали штрафи в розмірі 850 гривень. Крім того, батьки мали сплатити судовий збір у розмірі 650 гривень.

Підлітки, які стикаються з кібербулінгом або іншим видом онлайн-насильства, можуть звернутися по консультацію на Національну гарячу лінію для дітей та молоді. Лінія працює цілодобово, безкоштовно та анонімно за номером 116 11.

У кіберполіції в межах кампанії “Кібернасильство: знаємо та протидіємо” дали поради, як убезпечити себе від кібербулінгу.