РФ практично перестала погрожувати "червоними лініями" та "ударами по центрах ухвалення рішень" – росЗМІ

Російська влада до кінця вересня практично перестала вживати словосполучення "червоні лінії" та "удари по центрах ухвалення рішень".

Про це свідчить аналіз сайтів ТАСС та Кремля, а також телеграм-каналу заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, проведений російським онлайн-виданням "Агентство". Торік такі погрози були досить часті.

Фото – Агентство

За весь 2023 рік російські офіційні особи зробили 15 резонансних заяв про "червоні лінії" для Заходу та України та дві заяви про "удари по центрах ухвалення рішень". У вересні частота згадок цих зворотів Кремлем, МЗС та міноборони РФ упала до нуля. Роком раніше фрази використовували значно частіше: про "червоні лінії" говорили 24 рази, а про "удари по центрах ухвалення рішень" – 13 разів.

Аналіз заяв російських офіційних осіб свідчить про те, що російські "червоні лінії" постійно змінювалися. У квітні 2022 року російське міноборони погрожує ударами по "центрах ухвалення відповідних рішень у Києві" у відповідь на заяву заступника голови міноборони Великобританії Джеймса Гіпі про припустимість атак на військові цілі на російській території. До аналогічних заходів, згідно із заявою міноборони від того ж місяця, мали призвести й диверсії на російській території.

У червні 2022 року очільник Криму Сергій Аксьонов обіцяв "глибокі вирви на місці центрів ухвалення рішень у Києві" у відповідь на удари по Криму. У серпні того ж року, вже після завдавання Україною ударів по півострову, спікер кримського парламенту Володимир Константинов писав, що "завдавання ударів по центрах ухвалення рішень буде найефективнішим і своєчасним заходом".

У жовтні 2022 року, після анексії українських територій, Рамзан Кадиров писав: "Тепер, навіть якщо одна куля полетить у бік Росії, потрібно не просто вдарити по центрах ухвалення рішень, а стерти їх із землі".

Тоді ж, у жовтні, директор другого департаменту СНД МЗС РФ Олексій Поліщук говорив, що "червоною лінією" для Росії стануть постачання Україні "дальнобійних чи потужніших засобів ураження".

У березні 2023 року Дмитро Медведєв сказав, що Росія атакує "Берлін і її засоби ураження впадуть дощем на Бундестаг, канцелярію, міністерство оборони та інші ключові центри ухвалення рішень", якщо Володимира Путіна заарештують у Берліні за орденом Міжнародного кримінального суду (Путін до Німеччини після початку війни не їздив).

У липні Сергій Шойгу говорив, що застосування ракет Storm Shadow "поза зоною проведення спеціальної військової операції" означатиме "негайні удари по центрах ухвалення рішень на території України".

Ще в січні 2023 року перший заступник постпреду Росії при ООН Дмитро Полянський визнавав, що "деякі червоні лінії перетнули". "Але, можливо, найчервоніші лінії ще не перетнуто", – додавав Полянський, не уточнюючи, що це за "червоні лінії".

Відтоді про "червоні лінії" російські представники говорили переважно або як про те, що Західні країни та Київ уже перетнули (наприклад, перший заступник постпреду Росії при ООН Дмитро Полянський), або як про те, чого просто не існує для Заходу та України (наприклад, директор СЗР Сергій Наришкін). Починаючи з липня 2023 року це стало єдиним контекстом застосування цього звороту.

Як зазначає видання, більшість із того, що російська влада називала "червоними лініями", сталося. Атаки безпілотниками та ракетами на об'єкти на російській території відбуваються регулярно. Диверсанти влаштовують рейди до російського тилу. Ракетні удари по Криму лише у вересні пошкодили будівлю штабу Чорноморського флоту, десантний корабель "Мінськ" та підводний човен "Ростов-на-Дону". 

Як повідомляв ІМІ, головна редакторка російського пропагандистського медіа RT Маргарита Симоньян повідомила, що навпроти її родинного будинку в Адлері в ніч на 2 жовтня впав безпілотник. Вона вважає, що це є приводом для висунення "ядерного ультиматуму".