ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Раді знову пропонують посилити захист журналістської діяльності

10.02.2021, 11:45
Фото – eeas.europa.eu
Фото – eeas.europa.eu

Група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №5040, яким посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення правопорушень стосовно журналістів.

Проєкт закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення права на інформацію та захисту журналістської діяльності” зареєстровано 8 лютого.

У пояснювальній записці зазначається, що метою і завданням ухвалення цього законопроєкту є посилення захисту законної професійної діяльності журналістів та інших медіаучасників, а також адміністративної та кримінальної відповідальності осіб за вчинення правопорушень стосовно журналістів.

Так, законопроєктом вносяться зміни до статті 171 ККУ стосовно декриміналізації “незаконної відмови в доступі журналіста до інформації”. Це пов’язане з тим, що зазначене порушення охоплюється частиною другою статті 212-3 КУпАП і зможе ефективніше розглядатися в адміністративному порядку.

Крім того, законопроєктом переноситься примітка зі статті 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України, до статті 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

У примітці до ст. 345-1 КК (визначення поняття професійної діяльності журналіста) запроваджується доповнення, за яким “до журналістів прирівнюються кіно- і телеоператори, режисери та інші працівники засобів масової інформації, якщо вони за необхідності входять до складу творчих груп”. 

Водночас із примітки вилучається ознака систематичності діяльності журналіста “з метою охоплення захистом і тих осіб, які несистематично займаються журналістикою і зазнали втручання у свою журналістську діяльність, та уникнення необхідності доведення протиправного наміру перешкоджання журналістській діяльності”.

Також законопроєктом вносяться зміни до статей 348-1 (“Посягання на життя журналіста”) та 349-1 (“Захоплення журналіста як заручника”) ККУ в частині посилення покарання. Зокрема, пропонується підняти мінімальний строк позбавлення волі за ст. 348-1 і 349-1 до 10 років (зараз там дев'ять і вісім років відповідно).

Також законопроєктом пропонується зарахувати до обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, правопорушення, вчинені з метою порушення права на інформацію (доповнення ст. 35 “Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення” КУпАП). Зазначається, що запропоноване стосується права на інформацію загалом, а не права на доступ до інформації. 

“Нововведення пропонується для захисту прав журналістів, статус яких не вдалося довести в конкретній ситуації, а також інших учасників інформаційних відносин, яким перешкоджали в зборі / поширенні інформації (блогери тощо). У кримінальних провадженнях за відсутності доведення статусу журналіста Національна поліція часто розслідувала такі справи за загальнокримінальними статтями (хуліганство – ст. 173 КУпАП; викрадення чужого майна (коли забирають камери, мікрофони) – ст. 51 КУпАП)”, – йдеться в пояснювальній записці.

Також законопроєктом пропонується оновити статтю 212-3 (“Порушення права на інформацію”) КУпАП, як у частині формулювання складу правопорушень, так і в частині збільшення розміру санкцій. Зокрема, пропонується узгодити положення частин першої та другої цієї статті з положеннями статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, яка зараховує до порушень права на інформацію не лише неоприлюднення, але і несвоєчасне оприлюднення, а також оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації та щодо відповідальності за надання неточної інформації та нездійснення реєстрації документів. 

Пропонується збільшити мінімальну межу штрафу, оскільки така категорія порушень є досить поширеною, а суди часто призначають саме мінімальне покарання. Зараз мінімальна межа містить санкцію від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.), а пропонується – від 50 до 300 н.м.д.г. 

Зміни до статті 254 КУпАП запропоновано з огляду на наявність випадків ухиляння від отримання протоколу, а також низки рішень судів, які закривають провадження у зв’язку з відсутністю події та складу або скеровують їх на доопрацювання. Існування таких положень є важливим у плані ефективності інституту відповідальності за порушення права на інформацію. Сам протокол фактично є суб’єктивним викладом свого бачення уповноваженою особою та фіксацією обставин певної події на основі наявних доказів. У разі якщо порушник матиме, що додати, він це зможе зробити це в суді.

Пропозиція щодо внесення змін до ст. 22 ККУ викликана необхідністю узгодження норм Кодексу та Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (ч. 1  ст. 17). Зокрема, це стосується того, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких самих дій проти працівника правоохоронного органу.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №3633 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів”.

Liked the article?
Help us be even more cool!