Рада ухвалила в цілому закон про лобіювання

Верховна Рада ухвалила в цілому закон №10337 про доброчесне лобіювання. Таке рішення парламент ухвалив 236 голосами народних депутатів, повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.

Цей закон був у переліку обовʼязкових зобовʼязань для відкриття перемовин щодо вступу України до ЄС.

Як зазначила Ірина Геращенко, до другого читання парламент урахував певні поправки, на яких наполягали громадські організації, але не всі. “Тому є загроза різночитання певних норм”, – додала вона.

За її словами, законом визначається: 

• термінологія у сфері лобіювання; 
• ⁠права та обов’язки суб’єктів лобіювання; 
• ⁠методи впливу; 
• ⁠правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання; 
• ⁠створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є НАЗК; 
• ⁠порядок реєстрації в Реєстрі прозорості та винятки з нього; 
• ⁠доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безкоштовний); 
• ⁠звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості; 
• ⁠механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

Закон набуває чинності через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від Національного агентства з питань запобігання корупції, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року.

Як зазначає Укрінформ, до другого читання законодавець уточнив термінологію закону та сферу дії закону.

Зокрема, було вилучено з документа поняття “адвокація” та положення, які мали б врегулювати відповідні відносини.

Лобіювання визначається як діяльність, що ведеться з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб’єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.

Окрім того, було запропоновано встановити, що предметом лобіювання не може бути нормативно-правовий акт щодо: оголошення загальної або часткової мобілізації, введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, оголошення за поданням президента стану війни й укладення миру, використання Збройних сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, введення в країні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, зміни території країни, а також амністії.

Як повідомляв ІМІ, 31 січня 2024 року низка правозахисних організацій закликала Верховну Раду внести зміни до законопроєкту про лобіювання (№10337) під час розгляду в другому читанні. У нинішньому вигляді, заявляли організації, він загрожує свободі й демократії в Україні. Громадські організації закликали під час розгляду проєкту врахувати їхні поправки.

Вони пропонують насамперед чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань.

Нагадаємо, урядовий законопроєкт “Про доброчесне лобіювання” (№10337) Верховна Рада ухвалила в першому читанні 10 січня 2024 року.

Як раніше реагували громадські організації на законопроєкти про лобізм

29 листопада 2023 року громадські організації закликали Кабінет Міністрів повернути внесені НАЗК законопроєкти про лобізм на доопрацювання та забезпечити проведення подальших змістовних, відкритих та інклюзивних консультацій щодо таких проєктів до кінця 2023 року. Громадські організації вказували на недоліки законопроєктів “Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні” та “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання та адвокації”.

Правозахисники заявляли, що ці законопроєкти здатні заблокувати роботу інститутів громадянського суспільства, ускладнять залучення їхньої експертизи та розроблення необхідних змін до законодавства. Оскільки підготовлені НАЗК законопроєкти фактично розглядають адвокацію як одну з форм лобізму.

Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку перемовин про вступ України до ЄС.