21 серпня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт № 11533 (231 голос за), який на період воєнного стану та рік після його скасування закриває частину відкритих даних у держреєстрах. Журналістська спільнота й антикорупційні організації попереджають: документ надто широко обмежує доступ до інформації й ускладнює викриття корупції. 

Законопроєкт передбачає тимчасове закриття доступу до даних про місце перебування об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать юридичним особам на період воєнного стану. “У мирний час відкритість усіх державних реєстрів є правильною політикою, адже вона сприяє прозорості. Але під час війни така відкритість створює небезпеку”, – йдеться в пояснювальній записці. 

Головний редактор Bihus.Info Максим Опанасенко в коментарі ІМІ зазначив, що запровадження обмежень зробить процес менш зручним, швидким і дещо дорожчим (документи в ЦНАПах дорожчі за витяги з “Дії”. – Ред.). “Але загалом поки не виглядає, що критично. Втім, сенсу в тому, що зробили депутати, загалом теж нуль, але вони не хотіли чути жодних аргументів”, – пояснив Максим Опанасенко.

Голова Антикорупційного центру МЕЖА Мартина Богуславець у дописі на Facebook-сторінці зазначила, що з проголосованим законом гірше лише те, що тепер переслідувати всіх журналістів і активістів, які викривають корупцію правоохоронних керівників, також стає легше. “Уявіть – обмежують зараз нам доступ до інформації про нерухомість всіх юридичних осіб. Не лише щодо військових об’єктів”, – написала Богуславець.

Вона зауважила, що часто корупційне майно записують якраз на юридичних осіб, які дотичні до найближчого оточення посадовця. Тепер, за її словами, це все роблять під обмеженим для суспільства доступом.

“Автор законопроєкту – слуга Фріс (народний депутат від партії “Слуга народу” Ігор Фріс. – Ред.), про якого BIHUS робили розслідування, де якраз на ТОВки доньки були записані купа земельних ділянок. Тепер це все роблять під обмеженим для нас доступом”, – наголосила голова Антикорупційного центру МЕЖА.

Ініціатори документа (нардепи “Слуги народу” Ігор Фріс, Сергій Демченко та Володимир Ватрас) пояснюють зміни необхідністю убезпечити оборонні підприємства під час війни й водночас “не паралізувати роботу реєстрів”. “Ми хочемо підвищити безпеку підприємств, але при цьому не паралізувати роботу реєстрів. Це рішення про баланс між відкритістю і захистом”, – підкреслюється в тексті пояснювальної записки.

Автори законопроєкту пропонують:

  • у Цивільному кодексі дозволити вказувати для юросіб адресу не фактичного офісу, а будь-яку іншу, через яку можна офіційно контактувати;
  • у законі про реєстрацію юросіб дати оборонним підприємствам право не розкривати всі види діяльності;
  • обмежити в реєстрі речових прав точні адреси об’єктів на час воєнного стану;
  • частково закрити дані в земельному кадастрі;
  • обмежити доступ до відомостей про оборонні винаходи в реєстрах інтелектуальної власності.

Інститут масової інформації ще в березні попереджав: ухвалення законопроєкту № 11533 в чинній редакції нашкодить сфері громадського контролю (журналістам, правозахисникам) та звичайним користувачам реєстрів. На думку юриста ІМІ Володимира Зеленчука, під прикриттям захисту оборонних об’єктів фактично обмежується доступ до даних про місце розташування всього нерухомого майна й кадастрових номерів та навіть дозволяється правоохоронним керівникам отримувати інформацію про осіб, які робили запити до реєстрів, що створює ризики тиску на журналістів. На це звертала увагу і Спеціалізована антикорупційна прокуратура у висновках до законопроєкту. 27 березня 2025 року спроба винести № 11533 на голосування зірвалася – про це тоді повідомляв голова Комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин, наголошуючи на потребі доопрацювання. Нині ж документ ухвалено в цілому.