Прокуратура Миколаївщини приховала від журналістів прізвища осіб, які її очолювали в "люстраційний період"

Прокуратура Миколаївської області відмовилась назвати журналісту інтернет-видання “НікВесті” Олегу Деренюзі прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, пославшись на те, що розголошення цієї інформації може нашкодити репутації цих осіб. Про це регіональному кореспонденту ІМІ повідомив головний редактор інтернет-видання “НікВесті” Олег Деренюга, який і надіслав в прокуратуру Миколаївської області відповідний запит.

Як розповів Деренюга, він надіслав у обласну прокуратуру запит на інформацію щодо осіб, які очолювали та були заступниками прокурора області цього органу в так званий «люстраційний період», визначений Законом України «Про очищення влади».

Однак, старший прокурор прокуратури Миколаївської області з питань доступу до публічної інформації Ольга Левицька відмовила журналісту в отриманні цієї інформації, заявивши, що це – персональні дані, для поширення яких треба згода самих осіб.

В якості аргументу своєї відмови Левицька використала статтю 34 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, в якій також зазначені обмеження щодо реалізації цих прав, серед яких старший прокурор підкреслила, що поширення прізвищ прокурорів Миколаївської області за період останніх чотирьох років може нашкодити їх репутації та правам.

Також Левицька підкреслила, що більшість осіб, щодо яких журналіст запитав інформацію, вже не працюють в органах прокуратури, але при цьому відмовилась надати й прізвища тих, хто ще залишився працювати – а це два співробітника. Аргумент Левицької – це є їх персональними даними, не зважаючи на те, що журналіст не запитував інформації щодо особистого життя цих людей, а лише щодо їх професійної діяльності в органі державної влади – в прокуратурі.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний заявив, що відмова прокуратури назвати прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру у зазначений період, є порушенням закону України "Про доступ до публічної інформації". Так, за його словами, згідно з ч. 5 ст. 6 вищезгаданого закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

За його словами, працівники, а тим паче особи, що очолювали миколаївську прокуратуру у зазначений період, займали державні посади та отримували зарплатню з бюджетних коштів.

Щодо того, що оприлюднення такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину розпорядником інформації не було вказано жодного аргументу, зауважив юрист.

“Крім цього, розпорядник у відповіді на запит посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень ч. 1, 2 ст. 32 та ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України. У цьому рішенні визначено, що інформація про особисте та сімейне життя особи - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме, окрім іншого, відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у професійному, діловому та інших сферах життя особи. Але далі по тому ж тексту рішення КСУ, розпорядник сам цитує таке: "...за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування".

Також така інформація може бути поширена в інтересах економічного добробуту країни, оскільки у даному випадку розкриття такої інформації може виявити факти зловживання з бюджетними коштами. Надання цієї інформації відповідає також ч. 3 ст. 5 Закону "Про захист персональних даних", якою передбачено можливість заборони віднесення визначеного переліку персональних даних до інформації з обмеженим доступом. Також це узгоджується із статтею 31 Закону "Про оплату праці": "Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника."

Окрім цього, віднесення зазначених даних до інформації з обмеженим доступом заборонено ч. 2 ст. 16 Закону України "про засади запобігання та протидії корупції", - прокоментував Максим Ратушний.