ПАРЄ ухвалила резолюцію про полонених. У ній уперше згадуються українські журналісти

Ілюстрація ІМІ

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила 2 жовтня резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”. Вперше резолюція містить окрему згадку про полонених журналістів. Інститут масової інформації долучився до роботи над резолюцією в частині про полонених медійників.

За документ проголосували 74 члени ПАРЄ, повідомила заступниця голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук у Facebook.

Асамблея нагадує, що 30 українських цивільних журналістів і медійників залишаються незаконно утримуваними Росією в жахливих умовах. ПАРЄ закликає до постійного міжнародного тиску на РФ з метою звільнення затриманих журналістів та надання негайного доступу незалежним міжнародним органам для перевірки умов, у яких ці журналісти утримуються.

Частина з тексту резолюції, де згадуються полонені журналісти

Зокрема, йдеться про пункт 27 резолюції про полонених журналістів, до роботи над яким долучився Інститут масової інформації:

“Асамблея засуджує той факт, що Російська Федерація досі незаконно утримує 30 українських громадянських журналістів і медійників у нелюдських умовах, і вітає звільнення кримських татар з російського полону разом з військовополоненими й цивільними заручниками 28 червня 2024 року. 

Асамблея нагадує, що, попри те що незаконні затримання Росії почались у 2014 році, багато викрадених осіб було захоплено після початку повномасштабної війни у 2022 році. 

Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму досі є особливо складною, й закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство й медіамережі для поширення інформації про проблеми українських журналістів.

Асамблея також закликає до продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію, щоб та звільнила затриманих журналістів і надала незалежним міжнародним установам прямий доступ до них для перевірки умов, у яких ці журналісти перебувають. У цьому питанні міжнародна спільнота також має наполягати на прозорості й підзвітності, щоб захистити людську гідність і права незаконно затриманих”.

Євгенія Кравчук зазначила, що у своєму виступі в ПАРЄ згадала, що журналісти Дмитро Хилюк, Ірина Данилович, Вікторія Рощина та багато інших медійників залишаються в ув'язненні. 

“А ті, кого звільнили, діляться шокуючими історіями катувань – фізичного та психологічного насильства. Наголосила, що особливо складною є ситуація в тимчасово окупованому Криму. У 2021 році в Криму був заарештований та засуджений до шести років позбавлення волі журналіст Владислав Єсипенко. Серед затриманих – представники корінного народу України, кримські татари Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Азіз Азізов та інші”, – написала вона.

Крім того, в ПАРЄ виступив звільнений з російського полону журналіст та перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Він свідчив на сайдівенті асамблеї про військовополонених та цивільних заручників, адвокатуючи тиск на РФ з метою їхнього звільнення, зазначила Кравчук.

У коментарі Укрінформу Євгенія Кравчук зазначила, що резолюція ПАРЄ вперше містить окрему згадку про полонених журналістів, серед яких багато так званих громадянських журналістів, які фіксували злочини російської влади в окупованому Криму.

“Вперше в резолюції згадується окрема категорія цивільних полонених – це полонені журналісти. Їх більше тридцяти, принаймні це ті, які вже ідентифіковані”, – зазначила Кравчук.

За її словами, на тимчасово окупованих територіях дуже багато людей стають громадянськими журналістами, їх важко облікувати, оскільки вони не є працівниками медіа офіційно.

“Через те що вільних медіа на цих територіях немає, вони фактично виконують роль журналістів, фіксують воєнні злочини, і саме через це їх саджають у тюрми на роки. І серед цих людей чимала частка – кримські татари”, – зазначила депутатка.

За словами депутатки, важливо було нагадати в тексті документа, що ці люди перебувають у полоні ще з 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину Донецької і Луганської областей.

Коли планують окрему резолюцію щодо полонених журналістів

У коментарі Інституту масової інформації Євгенія Кравчук повідомила, що ПАРЄ планує ухвалити окрему резолюцію про полонених журналістів. Перші слухання плануються навесні 2025 року. “Резолюція буде готова не раніше ніж через рік”, – сказала депутатка.

Кравчук додала, що вона буде залучена до підготовки резолюції і за цей час можна вислухати свідчення – залучити родини полонених журналістів, а також тих, хто вже звільнений з полону і займається зараз  адвокацією цієї теми.

Крім того, планується долучити міжнародні правозахисні організації, “щоб мало глобальне звучення і щоб не тільки українці говорили про цю проблему”.

Загалом в ухваленій ПАРЄ 2 жовтня резолюції вказано, що 65 956 військовослужбовців і цивільних осіб були зареєстровані як зниклі безвісти або взяті в полон, з яких 50 916 зареєстровані як зниклі на основі перевірених даних (з них цивільних набагато більше за військових). 

Як повідомляв ІМІ, Наріман Джелял повернувся до України 28 червня з російського полону. Він перший звільнений зі списку 30 українських журналістів, захоплених Росією, який оприлюднив Інститут масової інформації.