Підтримка незалежних медіа має стати невіддільною частиною міжнародної допомоги та політики відновлення України, а не обмежуватися короткостроковими грантовими програмами. Для цього в кожному великому пакеті міжнародної підтримки варто передбачати хоча б 0,2–0,5% фінансування для незалежної журналістики та громадянського суспільства.
Про це заявила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк під час дискусії “Європейське лідерство у підтримці демократії в Україні” на Donbas Media Forum у Києві.
“Я вважаю, що в кожному великому пакеті міжнародної допомоги Україні варто передбачати хоча б 0,2–0,5% на підтримку незалежних медіа та громадянського суспільства. Не як благодійність чи додатковий бонус, а як інвестицію в демократичну стійкість країни. Адже без незалежної журналістики неможливо забезпечити прозорість реформ, контроль за владою та ефективне використання коштів на відбудову”, – наголосила Романюк.
За її словами, міжнародним партнерам варто перейти від підтримки окремих короткострокових проєктів до довгострокового партнерства з усією українською медійною екосистемою. Одним з можливих рішень могло б стати створення незалежного механізму підтримки медіа за участі громадських організацій, держави, Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів.
Директорка ІМІ звернула увагу, що за роки повномасштабної війни саме поняття стійкості українських медіа кардинально змінилося.
“Стійкість медіа – це вже не романтична історія про героїчну редакцію, яка вистояла без зарплат, світла і під обстрілами. Сьогодні це щоденна управлінська рутина, самозарадність і постійний пошук балансу між усіма можливими змінними українського життя. Але стійкість медіа безпосередньо пов’язана зі стійкістю України”, – зазначила вона.
Романюк поділила основні виклики для медіасектору на дві групи. Перша охоплює фізичну безпеку, фінансову стабільність, кадрову кризу та психологічне виснаження журналістів. Друга стосується незалежності, довіри та збереження суспільної місії журналістики.
Окремою проблемою Романюк назвала ризик втрати незалежними медіа їхньої суспільної функції навіть за умови економічного виживання.
“Редакція може фізично вижити, але втратити свою місію. Якщо вона перетворюється виключно на піар-майданчик для бізнесу, постає питання, у чому тоді її журналістський сенс. Коли в громаді зникає незалежне видання, його швидко замінює інформаційний джанкфуд – переважно телеграм-канали. Інформаційний потік залишається, але громада втрачає інституцію, яка ставить запитання, перевіряє факти, допомагає розв’язувати проблеми людей і контролює владу”, – пояснила директорка ІМІ.
Вона підкреслила, що відновити незалежне медіа після закриття набагато складніше, ніж підтримати його роботу: разом з редакцією зникають професійні команди, джерела інформації, зв’язки з громадою та довіра аудиторії, яка вибудовувалася роками.
Романюк також зазначила, що українські редакції вже демонструють інноваційні підходи до роботи в кризових умовах: розподіляють команди та технічні ресурси, використовують штучний інтелект для автоматизації процесів, створюють власні цифрові інструменти. Цей досвід, на її думку, може бути корисним і європейським медіа.
Ще одним пріоритетом на 2027 рік вона назвала посилення солідарності та суб’єктності української медійної спільноти.
“Ми дуже багато конкуруємо між собою, хоча насправді мали б разом конкурувати за увагу аудиторії з телеграм-каналами та соціальними платформами. Нам потрібно більше співпрацювати, ділитися ресурсами, разом захищати доступ до інформації та просувати необхідні реформи. Ми маємо перетворитися з роз’єднаної спільноти на сильну професійну спільноту, здатну самостійно визначати правила свого розвитку”, – зазначила Романюк.
За її словами, підтримка медіа має розглядатися не лише як питання виживання окремих редакцій, а як інвестиція в демократичні інституції, довіру суспільства та європейське майбутнє України.
“Нам потрібна система підтримки, а не короткострокові рішення. Партнерство, яке допомагатиме зберігати незалежну журналістику та розвивати нові моделі її стійкості. Підтримка медіа має бути частиною політики відновлення України, а не окремою гуманітарною активністю окремих донорів”, – підсумувала директорка ІМІ.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України й мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
