Нацрада запустила механізм реєстрації онлайн-медіа

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оприлюднила порядок подання заяв для реєстрації суб'єктів у сфері медіа, згідно якого онлайн-медіа можуть вперше отримати офіційну реєстрацію.

Про це йдеться у рішенні Нацради №352, яке було оприлюднено 18 травня на сайті Нацради.

Згідно з заявою про реєстрацію суб'єкта у сфері онлайн-медіа заявнику необхідно подати наступні дані:

• дані заявника (для фізичної особи (в тому числі фізичної особи – підприємця) – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, номер та (за наявності) серія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), відомості про громадянство, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце реєстрації або надання сервісу;  для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;  поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти).
• адреса, за якою здійснюється редакційний контроль;
• ПІБ, посада керівника;
• кінцевий бенефіціарний власник (за наявності);
• вид та опис діяльності у сфері медіа: вид онлайн-медіа назва онлайн-медіа;
• для сервісів, що надаються через мережу Інтернет - ІP-адреса або діапазон IP-адрес, з яких здійснюється поширення сервісу; доменні імена, за якими медіа доступне в мережі Інтернет, із зазначенням реєстрантів відповідних доменних імен (щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та (за наявності) по-батькові, громадянство, відомості про місце проживання або місце перебування, щодо юридичних осіб – ідентифікаційні дані); територія надання сервісів.

Крім того, до заяви подається документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору. 

Нагадаємо, згідно з визначенням в законі про медіа, онлайн-медіа - це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа.

Член Нацради Олександр Бурмагін в коментарі ІМІ зазначив, що можливість зареєструвати онлайн-медіа з'явилася після розробки і прийняття Національною радою підзаконного нормативно-правового акту порядку щодо реєстрації, який регулятор ухвалив 18 травня і опублікував на своєму сайті.

За словами Бурмагіна, надалі орган співрегулювання розробить критерії для тих випадків, коли буде незрозуміло, чи сприймати той чи інший ресурс як медіа.

“Додатково до визначення “онлайн-медіа”, інших ознак, які містяться у законі, ще буде розроблено додаткові критерії органом співрегулювання онлайн-медіа після його створення, процес якого почнеться у кінці вересня цього року. Ці критерії будуть застосовуватись у тих випадках, коли буде питання застосування заходів реагування і не буде зрозуміло, чи є той чи інший сайт саме медіа. Умовно, веб-сайт з продажу взуття, де є розділ блоги і там опублікували хейт-спіч”, - пояснив Олександр Бурмагін.

Як повідомляв ІМІ, закон “Про медіа” набрав чинності 31 березня 2023 року. Законопроєкт суттєво розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, регулятор реєструватиме онлайн-видання та друковані медіа.

Також новий закон запроваджує на українському медійному ринку новий тип відносин між медіа та державними органами – співрегулювання. Метою співрегулювання є забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа в розробленні й визначенні вимог до змісту інформації та недопущення цензури й зловживання свободою слова.

30 січня 2023 року Нацрада опублікувала презентацію щодо впровадження системи спільного регулювання в медіа.

Метою співрегулювання, як писав ІМІ, є забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа в розробленні й визначенні вимог до змісту інформації та недопущення цензури і зловживання свободою слова. Щодо утворення органів спільного регулювання, то воно здійснюється ліцензіатами та реєстрантами (теле-, радіоканалами, редакціями газет, інтернет-видань тощо), а також їхніми громадськими об’єднаннями та об’єднаннями підприємств у формі громадських спілок.