На сайті президента України 12 травня зареєстрували петицію із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150). Авторкою звернення є Христина Ратушна. Станом на момент публікації петиція зібрала понад 10 тисяч підписів з необхідних 25 тисяч.

Авторка просить президента звернутися до Верховної Ради та її голови Руслана Стефанчука з проханням зняти законопроєкт із розгляду через порушення прав людини та невідповідність євроінтеграційному курсу України.

Також вона просить президента звернутися до Кабінету Міністрів і Міністерства юстиції з проханням підготувати комплексні зміни до цивільного законодавства разом із правозахисниками, експертами та громадськими організаціями. На думку авторки, оновлений документ має відповідати стандартам ЄС і гарантувати захист прав жінок, дітей, ЛГБТК-людей, людей з інвалідністю, військових та ветеранів.

Христина Ратушна стверджує, що окремі положення законопроєкту можуть звужувати права та свободи громадян. Авторка петиції зазначає, що Цивільний кодекс “повертає українське суспільство в часи “домострою”, робить інститут шлюбу менш привабливим та замість юридичного захисту створює низку ризиків для подружжя”.

Зокрема, вона критикує норми, які дозволяють суду “примиряти” подружжя навіть після рішення про розлучення, а також положення, що можуть створювати ризики дискримінації чи зловживань через нечітке поняття “доброзвичайності”.

Вона звертає увагу, що в Цивільному кодексі понад 45 разів згадується нове поняття “доброзвичайності” з посиланням на “загальновизнані уявлення про належну поведінку, усталені у суспільстві”. 

“Це визначення суперечить принципу правової визначеності та відкриває простір для свавільного правозастосування. Якщо якийсь прокурор чи суддя звик багато років сідати за кермо напідпитку, давати хабарі, принижувати свою дитину або слухати pociйську музику – новий Цивільний кодекс стане в його руках небезпечним інструментом”, – зазначає авторка петиції.

Також вона звертає увагу, що після розірвання шлюбу колишній чоловік має право вимагати від дружини повернути її дівоче прізвище, якщо дружина здійснила “аморальний вчинок” чи зрадила його. 

Водночас, зауважує авторка петиції, чітких меж, що вважати аморальним, не існує. За її словами, норма становить ризики зловживань, помсти колишнім дружинам та ускладнення життя спільним дітям через різні з матір’ю прізвища.

Крім того, Цивільний кодекс дозволяє батькові дитини не платити аліментів, якщо мати дитини заробляє більше, ніж він. Принаймні якщо його офіційна “біла” зарплата менша.

Авторка також звертає увагу на норми, які, на її думку, можуть послабити захист від незаконних рішень влади, створити корупційні ризики та суперечити європейським стандартам у сфері прав людини. Окремо в петиції критикуються положення щодо прав одностатевих пар, доступу військових до цифрових сервісів та механізмів управління державним майном.

За словами авторки, проєкт кодексу розробляли без належного громадського обговорення та без урахування частини зауважень правозахисних організацій і профільних експертів. 

Авторка петиції закликає Володимира Зеленського ветувати кодекс у разі його ухвалення в цілому.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, Верховна Рада підтримала 28 квітня в першому читанні проєкт Цивільного кодексу України. 

Понад 80 правозахисних та громадських організацій, серед яких Інститут масової інформації, звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом доопрацювати проєкт оновленого Цивільного кодексу України. 

Європейський Союз аналізує проєкт Цивільного кодексу, який Верховна Рада схвалила 28 квітня в першому читанні. 

Восени 2025 року медіаюристи разом з народними депутатами напрацьовували зміни до законопроєкту № 14057. За словами юриста ІМІ Володимира Зеленчука, хоча багато поправок до тексту вдалось узгодити, деякі із запропонованих медіаюристами положень не знайшли свого відображення в тексті законопроєкту № 15150. Наприклад, залишилася норма, що наділяє героїв журналістського матеріалу правом подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними.