Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Цивільного кодексу України. Законопроєкт № 15150 включає в себе часткову переробку законопроєкту № 14057, який стосувався лише однієї з книг Цивільного кодексу – книги другої, що докорінно змінювала інститут особистих прав людини та способів їх захисту, зазначає юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук.

Восени 2025 медіаюристи разом з народними депутатами напрацьовували зміни до законопроєкту № 14057. 

За словами Володимира Зеленчука, хоча багато поправок до тексту вдалося узгодити, деякі із запропонованих медіаюристами положень не знайшли свого відображення у тексті законопроєкту № 15150: наприклад, залишилась норма, що наділяє героїв журналістського матеріалу правом подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними. 

“В цілому запропонована редакція книги другої Цивільного кодексу продовжує руйнувати крихкий баланс між презумпцією невинуватості та суспільним інтересом, особистими правами та свободою слова. Варто було очікувати, що весь проєкт Цивільного кодексу викличе занепокоєння не лише у журналістів та розслідувачів”, – наголосив юрист ІМІ Володимир Зеленчук.

Згідно ж з пояснювальною запискою, документ має замінити чинний акт 2003 року, який, “вичерпав свій модернізаційний потенціал і потребує системного оновлення відповідно до європейських стандартів”.

Як зазначають розробники, головна мета реформи – остаточна “дерадянізація” приватного права та усунення дублювання норм (зокрема, через поступове поглинання положень Господарського кодексу).

Напередодні і в день голосування низка публічних людей виступила з критикою законопроєкту.

Зокрема, народна депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун на Facebook-сторінці зазначила, що “після першої хвилі обурення були надії, що до суспільства дослухаються й припинять будувати в Україні Гілеад”.

Вона навела кілька норм проєкту нового Цивільного кодексу.

Відповідно до статті 1513 суд може вживати заходів для примирення подружжя, – якщо це відповідає “доброзвичайності”.

Совсун наголошує, що в проєкті немає чіткого визначення того, що таке “доброзвичайність”.

“На думку авторів кодексу, це “сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку, усталену у суспільстві. Тобто якщо суддя вирішить, що розлучатися вам неморально та неетично – вас будуть пробувати помирити. ”, – зазначила нардепка.

Примирення може тривати місяцями, зауважила Совсун.