На Рівненщині журналістам “4 влади” заборонили відеозйомку виборів голови Господарського суду

2 квітня у Рівному журналістам інформаційно-аналітичного порталу “4 влада” заборонили відеозйомку виборів голови Господарського суду Рівненської області. Про це повідомляє «4 влада».

Як пише видання, в цей день відбулися вибори голови Господарського суду області, проте журналісти  не змогли їх зафіксувати на відео, а “зіткнулися з перешкоджанням, закритістю і “уроками” від голови суду та міліції”.

“Протягом 2014 року платникам податків голова Господарського суду Рівненської області обходився у 12 180 гривень щомісячно. І це лише посадовий оклад, тобто не враховуючи премій, надбавок та іншої матеріальної допомоги”, – пише видання.

Зважаючи на це, журналісти видання вирішили подивитися, як відбуваються вибори голови суду.

Однак, у повідомленні про збори суддів, яке з’явилося 30 березня на сторінці Господарського суду Рівненської області, було зазначено, що від ЗМІ потрібне клопотання.

“Оскільки збори не є судовим засіданням, де фото та відеозйомка проводиться за рішенням суду, не було зрозуміло, на підставі чого і які клопотання приймають. Водночас, Закон України “Про інформацію” передбачає, що акредитація не обов’язкова. Наприклад, на сторінці іншого суду – Апеляційного господарського, де також відбудуться вибори, немає ні слова про будь які клопотання”, – йдеться у матеріалі видання.

На підставі яких документів потрібно подавати клопотання, не пояснив журналістам і керівник апарату Олексій Рижий, тож, кажуть журналісти, їх пустили в приміщення під двері конференц-залу. Так само не пояснили їм, “на підставі якого закону судді уповноваженні дозволяти чи забороняти збір інформації журналістом”.

Перед початком зборів діючий голова Господарчого суду Вадим Торчинюк оголосив про прийняте рішення суду допустити журналістів до проведення зборів суддів, дозволити фотофіксацію виборів, але не дозволити відеофіксацію: “Ви можете бути присутні, ви можете вести аудіозапис, ви можете робити фотозйомку. Відеозйомку – ви робити не можете”. Водночас Вадим Торчинюк зазначив, що не має часу проводити журналістам лікбез і порадив, у разі незгоди, звертатися з офіційним запитом.

За словами журналістів, суддя Вадим Торченюк фізично не дозволив зайти, та зачинив за собою двері. Таким чином зняти на фото та відео суддів, та процес обрання нового голови суду – не вдалося. “Відповідно, як це відбувалося, чи було таємне голосування, чи були порушення при голосуванні, чи не було адміністративного тиску – рівняни побачити та дізнатися не зможуть, попри те, що суд живе за рахунок платників податків. Крім цього не відомо чи відбулися вибори взагалі, та хто стане головою”, - пише видання.

Журналісти викликали міліцію та заявили про злочин, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Міліціонери, які приїхали на виклик журналістів до суду взяли пояснення у журналістів, свідків та працівника судової міліції “Грифон”, який намагався пояснити, що, стукаючи в двері, журналісти намагалися пошкодити майно суду.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що питання відкритості зборів суддів є новим, адже нова редакція ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" тільки набула чинності.

“З одного боку є загальна норма п. 4 ст. 3 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" щодо відкритості засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень (крім визначених законодавством випадків). Але саме поняття суб'єкта владних повноважень не достатньо вивчене, в згаданому Законі воно дещо відрізняється від решти законодавства. При цьому, можуть виникнути заперечення щодо належності до таких суб'єктів зборів суддів, оскільки збори "обговорюють питання внутрішньої діяльності... суду" (ч. 1 ст. 126 ЗУ Про судоустрій...), а отже, виникне питання поширення на збори суддів відповідних норм Закону про доступ до інформації. Крім того, ч. 4 ст. 126 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачає: "На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, інші особи", що можна трактувати як дозвільний порядок відвідування несуддями таких зборів.

Одначе, якщо розглядати дане питання з т.з. суспільного інтересу, то він у плані гласності таких зборів досить великий, і при цьому немає конкуруючого легітимного інтересу в обмеженні інформації, як це має місце при відправлянні правосуддя”, - прокоментував він.