Міжнародний інститут преси (ІРІ) оприлюднив результати моніторингу свободи слова, здійснюваного проєктом Media Freedom Rapid Response (MFRR), за 2025 рік.
Проєкт зафіксував 1481 порушення в 36 країнах – членах і кандидатах ЄС, зокрема чотири вбивства журналістів (три в Україні й одне в Туреччині), а також законодавчі ініціативи на кшталт законів про іноагентів, SLAPP-позови, словесні напади на журналістів (як-от спроби дискредитації і залякування, погрози), кіберзлочини (хакерські атаки, DDoS-атаки тощо).
“Цей звіт ще раз продемонстрував, що Європейський Союз хоч і залишається відносно безпечною гаванню для свободи медіа, проте середовище вільної й незалежної журналістики в межах блоку характеризується численними загрозами й викликами. Системні виклики в країнах-членах на кшталт Угорщини й Словаччини вимагають термінової уваги з боку ЄС заради захисту демократичних цінностей”, – підсумовують автори звіту.
Водночас звіт показав, що країни за межами ЄС, зокрема Сербія, Грузія й Туреччина, досі перебувають у стані кризи й погіршення свободи медіа. Ці критичні точки потребують термінової уваги міжнародної спільноти і ЄС, щоб захистити ті незалежні медіа, що ще не були знищені.
В Україні проєкт зафіксував 124 порушення свободи преси, жертвами яких стали 154 медійники й субʼєкти медіа. Правозахисники зазначають: попри дещо меншу кількість порушень, порівняно з попереднім роком (141 випадок), зафіксовані кейси були особливо серйозними, що свідчить про дедалі небезпечнішу ситуацію на фронті.
Так, автори звіту зауважили про загибель французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, а також журналістів українського телеканалу Freedom Альони Грамової і Євгена Кармазіна від ударів російських дронів.
“Жовтень 2025 року впадає в око як другий за кількістю смертей [з початку повномасштабної війни] – його перевищує лише березень 2022 року, коли пʼятеро журналістів загинули під час виконання професійних обовʼязків”, – йдеться у звіті.
Автори зазначають, що завдяки новітнім розробкам у галузі FPV-дронів російським військовим легше обстрілювати журналістів і що смерті Лаллікана, Грамової й Кармазіна демонструють: позначки “Преса” не захищають медійників у зоні бойових дій, а, навпаки, дедалі частіше використовуються росіянами для виявлення журналістів і завдавання прицільних ударів по них.
MFRR також зафіксував шість випадків поранень медійників унаслідок дій російської армії під час виконання журналістських обовʼязків і щонайменше 18 випадків, коли журналісти потрапляли під обстріл, але не зазнавали поранень.
Окрім цього, у звіті йдеться про 17 випадків пошкодження або знищення медіаінфраструктури в Україні внаслідок російських обстрілів. Найбільш руйнівною стала атака на філію Суспільного в Дніпрі.
Загалом зі 124 порушень за 2025 рік 33 були нападами на майно (як-от обстріли редакцій), 24 – фізичними нападами на журналістів, 15 – випадками перешкоджання журналістській діяльності, 14 – юридичними інцидентами. Найбільшу кількість злочинів (36) скоїли російські збройні сили. Ще в 32 випадках зʼясувати джерело було неможливо, зокрема це стосується кібератак на медіа і журналістів. Втім, у деяких випадках підозрюють Росію.
“Хоча українська сторона була відповідальною за низку порушень свободи преси – як-от фізичні напади, цькування в інтернеті та юридичне перешкоджання журналістській діяльності, – відповідальність за найсерйозніші інциденти, зокрема за вбивства і серйозні поранення журналістів під час виконання професійних обовʼязків, а також масштабні руйнування редакцій і медіаінфраструктури, лежить на російській стороні”, – підсумовують правозахисники.