Литовська компанія Astrolight за підтримки Європейського космічного агентства в безлюдній арктичній пустелі поблизу Кангерлуссуаку в Гренландії будує наземну станцію, яка використовуватиме лазерні промені для швидкого та безпечного завантаження великих обсягів даних із супутників, повідомила компанія минулого місяця. Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, це один із прикладів того, як Європа посилює захист своїх супутників на тлі зростання геополітичної напруженості та розширення спектра гібридних загроз, які виводять космічні комунікації в центр безпекових планів ЄС. “Протягом багатьох років політики сприймали супутникову інфраструктуру радше як технічну утиліту, а не як стратегічний актив. Це змінилося 2022 року, коли кібератака на супутникову мережу Viasat збіглася з вторгненням Росії в Україну”, – йдеться в матеріалі.
Відтоді супутники стали популярними цілями для втручання, шпигунства та дестабілізації. У червні Європейська комісія попередила, що космос стає “конкурентнішим”, звернувши увагу на зростання кібератак і спроб електронного втручання, спрямованих проти супутників і наземних станцій. Раніше цього року Німеччина та Велика Британія застерігали щодо дедалі більшої загрози з боку російських і китайських супутників, які регулярно фіксують під час спроб шпигунства за їхніми супутниками.
Уряди країн ЄС нині змагаються в нарощуванні стійкості та зменшенні залежності від іноземних технологій – як через регулювання, зокрема новий Космічний акт, так і через інвестиції в критичну інфраструктуру.
Загроза особливо очевидна в Гренландії, зазначив генеральний директор Astrolight Лаурінас Мачюліс.
“Проблема сьогодні в тому, що близько 80% усього [космічного] трафіку даних передається в одному місці – на Шпіцбергені, острові, який перебуває під управлінням різних країн, зокрема Росії”, – сказав він в інтерв’ю.
Головна арктична наземна станція Європи розташована на Шпіцбергені та забезпечує роботу навігаційних систем Galileo і Copernicus. Хоча це стратегічне розташування, воно також надзвичайно вразливе через близьку активність Росії та Китаю. Критично важливо й те, що станція під’єднана до інтернету лише одним підводним кабелем, який неодноразово зазнавав пошкоджень.
“У разі навмисного чи випадкового пошкодження цього кабелю ви втрачаєте доступ до більшості супутників георозвідки, що, безумовно, є дуже критичним. Тому наша мета – розгорнути додаткову наземну супутникову станцію в Гренландії”, – пояснив Мачюліс.
Центральним елементом амбіцій Європи щодо створення безпечного, суто європейського супутникового зв’язку є IRIS² – багатомільярдна система захищеної комунікації, запропонована 2022 року та покликана конкурувати із системою Starlink Ілона Маска.
“Сьогодні комунікації – наприклад, в Україні – надто сильно залежать від Starlink. Ця залежність ґрунтується на мінливих ідеях американського мільярдера. Це занадто ризиковано. Ми маємо побудувати захищену систему зв’язку, незалежну від Сполучених Штатів”, – заявив Андерс Фог Расмуссен, засновник і голова політичної консалтингової компанії Rasmussen Global, виступаючи на заході в Брюсселі в листопаді.
Європейська система, яка складатиметься з 18 супутників на низькій та середній навколоземних орбітах, має забезпечити Європу швидким і зашифрованим зв’язком.
“Навіть якщо хтось перехопить сигнал [IRIS²], він не зможе його розшифрувати. Це дозволить нам мати безпечну систему, яка також буде сертифікована й акредитована національними органами безпеки”, – сказав Politico керівник Офісу космічного сегмента захищеного зв’язку в Європейському космічному агентстві П’єро Анджелетті.
Проблема в тому, що IRIS² буде готовою до повноцінної роботи щонайменше за чотири роки.
Паралельно з нарощуванням захищених супутникових систем уряди Європи все ще впорядковують механізми координації кіберзахисту та космічної безпеки. У багатьох випадках цим займаються космічні або кіберкомандування, які, на відміну від традиційних військових підрозділів, є відносно новими та часто ще формуються.
Клеманс Пуарьє, дослідниця кібероборони в Центрі досліджень безпеки ETH Zurich, зазначила, що країнам ЄС тепер слід зосередитися на їхньому “дозріванні”.
Як повідомляв ІМІ, російські кіберзлочинці провели масовану атаку на інфраструктуру супутникового зв’язку під час повномасштабної війни росії проти України.