Медіачек: "Аверс" порушив стандарти й закон у матеріалах про Максима Козицького

Громадські організації "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

Висновок №158 щодо матеріалів телеканалу "Аверс" під заголовками "Язик мій – ворог мій: за що окупанти подякували начальнику Львівської ОВА" та "180 тисяч тон гуманітарки: куди дівається і хто наживається на допомозі українцям"

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 20 квітня 2022 року до Ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від представника Львівської обласної військової адміністрації на ці матеріали. Скаржник вважає, що в першому матеріалі не вистачає посилань на джерело, збалансованості, а також що він підігрує російським пропагандистам, схиляє глядачів до певного висновку і має ознаки замовності. Згідно зі скаргою, в другому матеріалі бракує достовірності й збалансованості, а також є ознаки замовності.

2. Оскаржені матеріали:

2.1. Відеосюжет "Язик мій – ворог мій: за що окупанти подякували начальнику Львівської ОВА", датований на ютубі 28 березня 2022 року, авторкою вказано Наталку Поліщук (закадровий голос). Тривалість – трохи менш ніж п'ять хвилин. У сюжеті йдеться про керівника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького. Зокрема, ракетний удар по нафтобазі "Окко" у Львові пов’язують із тим, що Максим Козицький на своїй фейсбук-сторінці стверджував, що область забезпечена паливом.

2.2. Відеосюжет "180 тисяч тон гуманітарки: куди дівається і хто наживається на допомозі українцям", датований у ютубі 15 квітня 2022 року, тривалістю близько 10,5 хвилин. Авторкою зазначено Наталку Поліщук, а операторкою Нелю Прокопчук. Сюжет розповідає про завезення гуманітарної допомоги до України. Наприкінці 8-ї хвилини сюжету розповідається про звинувачення на адресу Максима Козицького щодо "віджимання" гуманітарної допомоги в коментарі на фейсбуку від користувачки Zoryana Bodnar (описано як представницю Союзу українок із Нью-Йорка). Сюжет закінчується словами, що його підготовлено "…для Новин "На часі".

2.3. Підводку до обох сюжетів робить ведуча в студії Марія Петручик.

3. Обидва матеріали містять звинувачення в зловживаннях на адресу Максима Козицького, але не подають якихось його коментарів щодо цього.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

• "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6).
• "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення" (п. 9).
• "Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).
• "…Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам..." (п. 17).

2. Редакційний статут телеканалу "Аверс" не оприлюднений (телекомпанія не має сайту) і не розглядається в цьому висновку.

3. Закон України "Про телебачення і радіомовлення" (в ред. 2006 року, № 3759-XII):

"Телерадіоорганізація зобов’язана... поширювати об’єктивну інформацію..." (п. "в" ч. 1 ст. 59).

"Стаття 65. Право на відповідь

1. Громадянин... стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні.
2. Порядок подачі заяви на відповідь… визначається статтею 64 цього Закону". 

 ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Жанр розглядуваних матеріалів. Матеріал від 28 березня 2022 року (п. 2.1.) видається типовим новинним сюжетом, якому передує підводка ведучої в студії. Інший матеріал (п. 2.2.) є доволі довгим, але в його кінці також зазначено, що він вийшов у програмі "Новини на часі". З огляду на це Ініціатива "Медіачек" трактує обидва розглядувані матеріали як новинні із застосуванням до них відповідних професійних стандартів.

2. Незбалансованість. У жодному з розглядуваних сюжетів не подано коментарів Максима Козицького попри розлогу критику в його бік. І не згадується про спроби отримати такі коментарі. А вони як сприяли б забезпеченню балансу й повнішому інформуванню глядачів, так і могли б слугувати додатковим способом перевірки поданої інформації. З огляду на це Ініціатива вбачає в обох сюжетах порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.

Стверджуваного в скарзі порушення статті 65 Закону "Про телебачення і радіомовлення" Ініціатива "Медіачек" тут не вбачає, адже, як впливає з частини 2 статті 65, подання відповіді (не плутати з коментарями, про які йшлося в попередньому абзаці, та зі спростуванням на підставі схожої процедури – за статтею 64 того ж закону) має відбуватися за письмовою заявою людини, про яку йшлося в матеріалі, а не ініціативою самого медіа.

3. Недостатня перевірка інформації в матеріалі від 15 квітня 2022 року (п. 2.2). У цьому матеріалі, коли йдеться про Максима Козицького, медіа посилається на коментар у фейсбуку від користувачки Zoryana Bodnar. Ініціативі вдалося його знайти під відео в соцмережі, яке є продубльованим відеосюжетом від 28 березня 2022 року. Така користувачка дійсно має сторінку і, як на ній написано, живе в Нью-Йорку; ми не знаємо, чи могла вона особисто пересвідчитися в зловживаннях Максима Козицького, про які пише. У сюжеті не згадано про спробу журналістів поставити їй це запитання, вони лише зацитували її коментар у соцмережі й цим обмежилися.  Про якісь інші джерела на підтвердження такого повідомлення в цьому сюжеті також не згадується. Тобто в цьому матеріалі є порушення професійного стандарту журналістики щодо перевірки інформації.

4. Неповнота викладу інформації в розглядуваних матеріалах. Відсутність балансу в обох розглядуваних матеріалах автоматично веде до порушення повноти викладу інформації в них. Сюди ж додається неналежна перевірка інформації в матеріалі від 15 квітня 2022 року. В іншому матеріалі варто було б подати думку незалежних експертів з приводу того, чи дійсно повідомлення керівника ОВА на загал про забезпеченість області нафтопродуктами могло сприяти окупантам у завданні ударів по базах нафтопродуктів для спричинення паливної кризи (згадування такого повідомлення російськими пропагандистами, зокрема в телеграм-каналі Володимира Соловйова на другій хвилині сюжету, ще не доводить, що це повідомлення їм допомогло, адже російська пропаганда націлена, зокрема, на те, щоб посіяти серед людей недовіру до української влади). Отже, в обох розглядуваних матеріалах є також порушення стандарту повноти.

5. Невідокремлення фактів від коментарів у матеріалі від 28 березня. У цьому матеріалі є такі вислови журналісток: "Природа відпочиває на дітях успішних людей"; "…Козицький так похвалився бензиновими ріками, що після цього росіяни одразу розбомбили нафтобази на Західній Україні. Голову Адміністрації за язик ніхто не тягнув…"; "…мабуть, вважає, що головне завдання…"; "назвітував"; "…пояснює його карколомний кар’єрний ріст…"; "…якби не війна – готовий тобі Міністр енергетики…"; "Голова ЛОДА публічно хвалився…"; "…пальне тече річкою…"; "…відповіді чекати довго не довелося…"; "…розплести свого язика…"; "…невтомно закликає…"; "…поставив цю кампанію під загрозу…"; "…про кар’єру Максима Козицького можна сказати так: і швець, і жнець, і на дуді грець…"; "…перспективи можуть бути значно цікавіші, в тому числі й для татового бізнесу…"; "…навіть для виду не поставивши його хоча б заступником…"; "…подумав, що основна робота держслужбовця такого рівня полягає у звітах..."; "…розв’язаний шнурок може призвести до падіння, язик – теж…". Це все оцінкові судження, які нав’язують глядачам певну позицію й не є припустимими для новинного матеріалу. Це порушення професійного стандарту відокремлення фактів від оцінок та коментарів.  

6. Упередженість та необ’єктивність. Підводка ведучої в студії перед сюжетом від 28 березня 2022 року сповнена оцінкових суджень із критикою на адресу Максима Козицького. Те саме стосується й оцінкових суджень журналістки в сюжеті. А в сюжеті від 15 квітня 2022 року негативна інформація щодо очільника обласної військової адміністрації не досить перевірена (дивіться вище пункт 3). Водночас обидва розглядувані сюжети не збалансовані хоча б спробою отримати коментарі Козицького (дивіться пункт 2 цього висновку). Беручи до уваги негативні згадки про Максима Козицького у двох різних матеріалах телеканалу протягом трьох тижнів із порушеннями професійних стандартів, Ініціатива вважає обидва ці матеріали упередженими й такими, що підігрують опонентам Козицького (пункти 9 і 17 Кодексу етики). Це також є порушенням вимоги до телеканалів поширювати об’єктивну інформацію (пункт "в" частини 1 статті 59 Закону "Про телебачення і радіомовлення").  

Ініціатива "Медіачек" вважає, що телеканал "Аверс" у своїх матеріалах "Язик мій – ворог мій: за що окупанти подякували начальнику Львівської ОВА" та "180 тисяч тон гуманітарки: куди дівається і хто наживається на допомозі українцям" порушив пункти 6, 9, 10 і 17 (у частині догоджання опонентам голови Львівської ОВА) Кодексу етики українського журналіста та пункт "в" частини 1 статті 59 Закону "Про телебачення і радіомовлення". Порушення статті 65 цього закону в матеріалах немає.  

Ініціатива не може спростувати чи підтвердити наведені в цих матеріалах твердження.  

Копію цього висновку надсилаємо до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

30 січня 2023 року