ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту "Про медіа" в частині саморегулювання ЗМІ

29.01.2021, 17:26
Фото – unsplash.com
Фото – unsplash.com

Комісія з журналістської етики закликала голову Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва внести зміни до законопроєкту №2693 “Про медіа” в частині саморегулювання ЗМІ.

Про це йдеться у зверненні КЖЕ від 29 січня щодо необхідності передбачити в законопроєкті “Про медіа” місце для саморегулювання.

Комісія наполягає внести відповідні зміни до законопроєкту №2693 “Про медіа” від 27 грудня 2019 року до винесення його на голосування в сесійній залі Верховної Ради України.

КЖЕ зазначає, що станом на 26 січня 2021 року в тексті документа, який розміщено на сайті парламенту, відомості про діяльність медіа, яку законопроєкт зараховує до сфери саморегулювання, відсутні.

“Таким чином, вбачається, що законодавець, визначаючи механізми регулювання, співрегулювання та саморегулювання у сфері медіа, не врахував поширену та добре відпрацьовану практику врегулювання конфліктів між медіа та аудиторією, яка сьогодні є основною для вирішення подібних питань у світовій та європейській практиці. (А відповідні органи саморегулювання називаються пресрадами)”, – зазначає КЖЕ.

Комісія звертає увагу, що в розділі IV, “Вимоги до змісту інформації…” законопроєкту, зокрема, визначено обмеження щодо змісту інформації (стаття 37). 

“Багато з цих обмежень сьогодні є причинам скарг читачів / глядачів / слухачів до Комісії з журналістської етики. І великий відсоток скарг під час розгляду призводить до виправлення помилок самими журналістами та медіа. Відсутність такого механізму в законопроєкті “Про медіа” зробить неминучим звернення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до суду та до накладання санкцій на медіа”, – йдеться у зверненні. 

Комісія з журналістської етики пропонує внести до законопроєкту №2693 зміни, які дозволять скаржнику самостійно визначитися щодо того, куди звертатися зі скаргою: до органу саморегулювання чи до Національної ради.

Також КЖЕ звертає увагу, що в статті 43 “Захист неповнолітніх” не передбачено можливості виправлення медіа та/чи журналістом помилки в межах механізму саморегулювання. У статті 50 “Захист прав користувачів” не передбачено можливості звернутися зі скаргою до органу саморегулювання та виправити ситуацію в межах повноважень останнього.

Крім того, у статті 95 “Правила (кодекси) створення та поширення інформації” розділу VII відсутня згадка про Кодекс етики українського журналіста, дотримання якого є вагомою умовою довіри до медіа в усьому світі. У зв'язку з цим КЖЕ пропонує долучити таку згадку та зазначити, що дотримання цього кодексу є предметом саморегулювання в медіа і що саме ця частина відносин між медіа та аудиторією перебуває в частині саморегулювання.

Також комісія пропонує зазначити в законопроєкті, що скарги на порушення положень Кодексу етики українського журналіста не є предметом регулювання цього закону.

“Комісія з журналістської етики (КЖЕ), національний орган саморегулювання у сфері дотримання етичних стандартів у роботі медіа та журналістів України, наголошує на необхідності привести текст законопроєкту “Про медіа” №2693 у відповідність до європейської та світової практики та чітко визначити в документі сферу відносин, яку законодавець залишає на саморегулювання. Переконані, що у випадку, якщо скарга до органу саморегулювання не буде розглянута чи якщо рішення органу саморегулювання не задовольнить сторони, вони зберігають право звернутися до суду. Проте наголошуємо, що робота органу саморегулювання в царині дотримання етичних стандартів медіа та журналістами, яким є Комісія з журналістської етики, вже сьогодні дозволяє вирішувати домінуючу кількість скарг. Що впливає на підвищення якості роботи медіа, на зростання медіаграмотності громадян та розвантажує судову систему України”, – йдеться у зверненні.

Як повідомляв ІМІ, законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонував запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

19 травня 2020 року Верховна Рада відправила законопроєкт №2693 “Про медіа” на доопрацювання в Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

5 лютого 2020 року Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції “Слуга народу” підтримав законопроєкт №2693 “Про медіа” і рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні. Водночас комітет не підтримав альтернативного проєкту закону №2693-1 “Про медіа”, авторами якого є представники фракції “Європейська солідарність”.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Юрист ІМІ Алі Сафаров нагадав, на якому етапі ухвалення законопроєкту.

Liked the article?
Help us be even more cool!