КЖЕ висловилася щодо поширення відео за участю нібито голови рівненського ТЦК

Поширення відео, що начебто було зняте в кабінеті голови рівненського ТЦК на приховану камеру порушує вимоги пункту 3 Кодексу етики українського журналіста.

Про це йдеться в заяві Комісії журналістської етики.

В КЖЕ зазначили, що вперше відео було опубліковане в телеграм-каналі так званого блогера Анатолія Шарія, який перебуває під українськими санкціями та наразі начебто проживає в Іспанії.

"Дискусія щодо публікації цього відео переважно стосувалася особистого життя військового та етичності його дій на робочому місці. Втім, Комісія з журналістської етики пропонує змістити фокус та поглянути на цю справу під кутом професійної журналістської етики", – йдеться в заяві.

КЖЕ звертає увагу на пункт 3 Кодексу етики українського журналіста. У ньому зазначається, що журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини; водночас не відкидається його право публікувати інформацію, що може порушувати приватність у разі, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи. Разом з тим межі приватності для осіб, які не виконують публічні функції – тобто не є політиками, посадовцями або ж впливовими у суспільстві діячами, – є ширшими. Крім того, важливими факторами, на які зважає, до прикладу, Європейський суд з прав людини, є обставини отримання інформації та спосіб знімання, а також очікування осіб щодо того, чи їх могли знімати за наявних обставин.

Публікація відео ставить такі питання в площині професійної етики, зазначають у КЖЕ:

• Чи містила інформація у відео суспільний інтерес?
• Чи була вона отримана правомірно?
• Чи верифікували медіа інформацію перед публікацією?
• Чи зробили медіа досить для того, щоб обмежити втручання в приватне життя осіб, що є учасниками відео?

"Суспільний інтерес. Важко заперечувати, що в часи війни інформація про можливі зловживання начальника ТЦК у його робочий час може належати до інформації, що становить значний суспільний інтерес. Межі його приватності є вужчими за межі приватності звичайних військовослужбовців, а тому він міг би розумно очікувати, що увага до його діяльності буде прискіпливішою", – зазначають у Комісії журналістської етики.

Щодо правомірності отримання інформації, то, зауважують у КЖЕ, схоже на те, що інформація була отримана з камери, встановленої на робочому місці в ТЦК та про яку начальник ТЦК міг не знати.

"Хоча в цілому наявність таких камер може бути виправдана потребою в контролі за діяльністю посадовців ТЦК та протидією корупції, обставини отримання цієї інформації джерелом публікації залишаються незрозумілими та можуть свідчити про зливи чи інші протиправні методи отримання інформації", – йдеться в заяві.

Також комісія звертає увагу і на те, що низка медіа вказала на джерело отримання інформації.

"Втім, факт того, що таким першоджерелом був інформаційний ресурс людини, що перебуває під українськими санкціями та неодноразово була помічена в діяльності, що може бути кваліфікована як порушення Кримінального кодексу України, мало б викликати в журналістів додаткову обережність", – додають у комісії.

Також у КЖЕ зважують на те, що будь-які джерела, які в минулому використовувалися для скоординованих атак чи дискредитації державних органів чи установ, які виходили за межі легітимної критики, мають підлягати додатковій верифікації та аналізу на предмет прихованих мотивів публікації тієї чи іншої інформації.

"Обмеження втручання в приватність учасників відео. Зображення начальника ТЦК у відео є виправданим: його діяльність становить суспільний інтерес, він є головним героєм відео, а його зловживання на службі можуть призводити до негативних наслідків. Водночас військовослужбовиці, які фігурують з ним у відео, не мають такого статусу. Це означає, що медіа при здійсненні вибору на користь публікації відео, мали б вжити заходів для захисту їх ідентичності. Споживачі інформації не мали б отримати можливості ідентифікувати жінок, зокрема і тому, що ситуація може призвести до їх додаткової стигматизації в суспільстві через гендерні стереотипи щодо ролі жінок у війську", – додали в комісії.

Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому комісія рекомендує медіа:

• зважати на першоджерело поширення інформації та виявляти особливу увагу до джерел, що раніше порушували законодавство чи стандарти журналістської етики;
• у разі ухвалення редакційного рішення щодо поширення інформації із сумнівного джерела зазначати додаткову інформацію про це джерело та ситуації, у яких відповідне медіа чи особа припускалися порушень;
• оцінювати суспільну значущість інформації та припускатися втручання в приватне життя героїв матеріалу через публікації їхніх персональних даних чи фото лише в разі, якщо така публікація становить переважний суспільний інтерес та впливає на громадське життя;
• під час аналізу наявності суспільної значущості інформації окремо аналізувати публічність усіх героїв матеріалу та потенційний вплив публікації на їхні права;
• у разі якщо герої матеріалу мають різні рівні захисту та очікування приватності, вживати заходів для унеможливлення ідентифікації на фото та відео осіб, які не належать до категорії публічних осіб чи діячів.

Що передувало

28 березня на телеграм-каналі підозрюваного в державній зраді підсанкційного блогера Анатолія Шарія з’явилася нарізка відео, де чоловік у військовій формі цілується з трьома різними жінками на окремих фрагментах цього відео. Шарій стверджував, що на відео – керівник рівненського ТЦК.

Медіа та телеграм-канали поширили це відео й у свої матеріали додали подробиці з особистого життя Ярмошевича, намагаючись встановити особи жінок на відео.

У Сухопутних військах заявили, що проведуть перевірку з приводу оприлюдненого відео.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ініціює дискусію серед медійних експертів, журналістів, редакторів, безпекових фахівців після поширення відео нібито з кабінету керівника ТЦК Рівного, першоджерелом якого став телеграм-канал підозрюваного в держзраді підсанкційного блогера Анатолія Шарія.

Того ж дня оперативне командування “Захід” Збройних сил України повідомило, що начальник одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Рівненської області написав рапорт на переведення його до однієї з бойових частин після оприлюднення в інтернеті резонансного відео.