КЖЕ підтримала звільнення Василенка та надала рекомендації медіа щодо чутливих тем

Комісія з журналістської етики (КЖЕ) виступила із заявою щодо етичних стандартів у викладанні журналістики в Україні. Така заява опублікована, зважаючи на широкий резонанс, який викликали неетичні висловлювання професора Микити Василенка про українських жінок.

КЖЕ розцінила позитивно, що студентська спільнота порушила питання педагогічної невідповідності Василенка: “Це свідчить про те, що більшість викладачів і викладачок докладають зусиль для навчання майбутніх журналістів принципам етичної журналістики”. Також комісія підтримала рішення керівництва КНУ ім. Т. Шевченка щодо розірвання контракту з Василенком.

Водночас КЖЕ заявила, що:

• Освіта майбутніх журналістів і журналісток, а також навчання їх професійних стандартів мають бути довірені людям, які, навіть якщо не є активними авторами чи журналістами в медіа, дотримуються Кодексу етики українського журналіста. “Вони повинні передавати майбутнім колегам розуміння важливості етичної журналістики, яка є об’єднавчим чинником у суспільстві, що перебуває під загрозою ворожої агресії”, – зазначає комісія.
• Етична журналістика передбачає ґрунтовність припущень і забороняє використання стереотипів або стигматизацію окремих груп людей за ознаками статі, віку, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, наявності інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними. 

КЖЕ зазначає, що Василенко, припустивши, що українські жінки, зокрема ті, “чоловіки яких або загинули на війні, або набули інвалідність”, будуть причетними до розв’язання демографічної проблеми, пов’язав це припущення з наявністю в іноземних миротворців “грошей” та їхньою фізичною привабливістю, зумовленою “хорошими європейськими харчами”. “Так він знизив дії цих жінок до рівня базових інстинктів і пошуку матеріальної вигоди, знехтувавши їхньою гідністю та людяністю”, – зазначає комісія.

“Комісія з журналістської етики наголошує на важливості під час навчання майбутніх журналісток і журналістів наголошувати на значенні різноманітності в нашому суспільстві. Це включає визнання різноманітності мотивів і дій людей у відповідь на обставини, а також роз’яснення важливості обґрунтованих припущень щодо як уже вчинених, так і потенційних дій. Відхід від такого підходу шкодить утвердженню та розвитку професійних стандартів журналістики”, – йдеться в заяві.

Комісія наголосила на важливій ролі медіа в роботі з експертами й поширенні їхніх думок та наративів і рекомендує медіа дотримуватися таких міркувань під час висвітлення чутливих питань:

• Плануючи тематику до висвітлення, не допускати можливості образливих висловлювань з боку експертів, особливо в прямому етері.
• Не толерувати образливої лексики експерта, а намагатися звернути його увагу, що він / вона порушує принципи толерантності й не має продовжувати висловлюватися в образливій манері.
• Якщо образливе твердження експерт виголосив, подати власне пояснення, що медіа не поділяє позиції експерта, і перепросити аудиторію, що таке твердження поширено. Чітко відокремити позицію редакції від позиції експерта.
• Затвердити / переглянути редакційний кодекс, щоб він спрямовував роботу редакції в такий спосіб, що унеможливлює або принаймні максимально обмежує можливість виголошення експертами чи учасниками програм образливих висловлювань в етері.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 18 грудня 2024 року викладач Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микита Василенко висловився неетично про українських жінок та заявив, що “поява іноземних військових в Україні покращить демографічну ситуацію”. Це він сказав в ефірі російського медіа politnavigator.net, доступ до якого заблоковано в Україні згідно з указом президента від 2018 року.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підготував листи до Міністерства освіти і науки та Служби безпеки України з проханням перевірити діяльність Микити Василенка, який неетично висловився про українських жінок.

Студентський парламент Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка закликав Центр протидії дезінформації при РНБО надати медійного розголосу та провести розслідування діяльності Василенка та його публічних висловлювань. 

24 грудня 2024 року ректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров пообіцяв “вжити заходів” щодо професора Микити Василенка після чергового скандалу.

26 грудня вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка попросила ректора Володимира Бугрова розірвати контракт із професором 

27 грудня 2024 року керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка достроково розірвало контракт із Микитою Василенком.