Комітет свободи слова схвалив Комунікаційну стратегію парламенту на 2017-2021 роки
Комунікаційна стратегія спрямована на підвищення рівня довіри до парламенту та сприйняття його як ефективної інституції серед громадян України, організацій громадянського суспільства, ЗМІ та міжнародних аудиторій.
Стратегія передбачає вирішення шести основних завдань: 1) поліпшення іміджу парламенту шляхом запровадження системних комунікацій за допомогою єдиного комунікаційного центру всередині парламенту, запровадження кодексу етики та правил брендингу ВРУ; 2) підвищення обізнаності громадян щодо парламентських процесів; 3) забезпечення активної участі громадськості в процесі прийняття рішень та налагодження зворотного зв’язку; 4) вдосконалення співпраці з парламентськими та незалежними медіа і журналістами, в тому числі міжнародними ЗМІ; 5) посилення присутності парламенту на міжнародному рівні; 6) оптимізація внутрішніх комунікацій та обміну інформацією всередині парламенту.
Підходи до реалізації стратегії потребуватимуть суттєвих структурних змін і перерозподілу комунікаційних потоків, перегляду процедур обміну інформацією всередині парламенту, застосування новітніх технологій та способів поширення інформації, осучаснення технічного оснащення тощо.
Окремим компонентом у розрізі комунікації з громадськістю стануть заходи з розвитку суспільства активних та відповідальних громадян, зокрема просвітницькі заходи, кампанії та тренінги, спрямовані на ознайомлення з інструментами взаємодії з парламентом, а також заходи з контролю його роботи та формування політичної пам’яті, відповідальності виборців за обрану до парламенту політичну силу та законотворців.
Стратегічне оновлення внутрішніх комунікацій зміцнить вертикальні та горизонтальні комунікаційні процеси в парламенті, сприятиме більш злагодженій роботі комунікаційних підрозділів апарату Верховної Ради, комітетів, парламентських фракцій та груп, служб голови парламенту та його заступників заради повної прозорості та підзвітності всіх парламентських процесів. Ефективність оновлених комунікаційних процесів має оцінюватися за допомогою регулярних досліджень усіх цільових аудиторій, визначення їх інформаційних потреб та очікувань для подальшого вдосконалення та визначення пріоритетів парламентських комунікацій. Виконання завдань стратегії вимагатиме тісної співпраці з міжнародними організаціями, що надають технічну допомогу Україні, зокрема Світовим банком, Програмою розвитку ООН в Україні, Європейським Союзом, USAID, Радою Європи та іншими.
Дотримання запропонованих стратегічних підходів збагатить присутність парламенту в інформаційному просторі, забезпечить стійкий зв’язок з громадськістю та засобами масової інформації, а також злагоджену комунікацію Верховної Ради України та інших державних установ на міжнародному рівні.
Комунікаційна стратегія набуде чинності після затвердження головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.
«Коли Комунікаційну стратегію підпише Андрій Парубій, вона набуде чинності. Але, попри те, що там є змістовні речі, потрібно ще складати план виконання, де будуть зазначені кінцеві строки і відповідальні особи і підрозділи Апарату парламенту. Ми від громадськості думаємо вже у липні, на засіданні моніторингового комітету Ініціативи Відкритий парламент, висунути Пріоритетні заходи з реалізації стратегії, щоб до кінця року ще втілити низку нових кроків», – зазначила у коментарі «Детектору медіа» юрист, директор з розвитку ЦЕДЕМ Тетяна Семілетко.
Нагадаємо, 2016 року представники ЗМІ, громадських організацій, народні депутати та працівники апарату парламенту під час стратегічної сесії Моніторингового комітету ініціативи «Відкритий парламент» проаналізували комунікаційну ефективність парламенту України та порадили, як її поліпшити.
Help us be even more cool!