Кіберполіція почала розслідування щодо бази "Миротворця" після звернення омбудсмена
Кіберполіція розпочала досудове розслідування через розміщення персональних даних на сайті бази “Миротворця”.
Про це Суспільному повідомила кіберполіція у відповідь на запит.
Розслідування здійснюється за статтею 182 Кримінального кодексу України (“Порушення недоторканності приватного життя”). Максимальна санкція цієї статті – арешт до шести місяців або позбавлення чи обмеження волі до п’яти років.
Кримінальну справу в кіберполіції порушили після звернення уповноваженої Верховної ради з прав людини Людмили Денісової. На початку листопада 2021 року вона звернула увагу на історію 13-річної мешканки Луганська Фаїни Савенкової.
Дівчину внесли до бази “Миротворця” через участь у фестивалі “Зірки над Донбасом”, який відбувся на окупованих територіях Луганщини.
Тоді Денісова заявила, що звернулася до правоохоронців з вимогою вилучити дані про дитину з бази й закрити її.
“Сайт не належить до жодної державної установи, але порушує права не тільки цієї дитини, а також і інших. І ми побачили, що там вона не одна, і тому ми сьогодні якраз обговорювали питання, як нам об'єднати зусилля, щоб нарешті такий сайт уже не працював. Тому що він справді завдає багато шкоди не тільки дітям, а й іншим громадянам”, – сказала Денісова Суспільному.
У кіберполіції Суспільному повідомили, що надіслали запити “Миротворцю” щодо наявності в списках на їхньому сайті інших малолітніх та неповнолітніх дітей “з метою перевірки викладених у зверненні (Денісової. – Ред.) обставин”.
Як показало розслідування StopFake, російська пропаганда використовувала Савенкову для звинувачення України у воєнних злочинах на Донбасі на рівні ООН та ЮНІСЕФ.
Сайт “Миротворець” був створений у 2014 році, він “досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України, людства та міжнародного правопорядку”.
Як повідомляв ІМІ, у 2016 році сайт “Миротворець” тричі оприлюднював списки журналістів з їхніми даними. Вперше “Миротворець” оприлюднив список із більш ніж 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”, 7 травня 2016 року. 20 травня 2016 року “Миротворець” удруге оприлюднив оновлений список журналістів, які отримали “акредитацію” в угрупованні “ДНР”.
24 травня 2016 року сайт центру “Миротворець” опублікував черговий список із прізвищами 293 іноземних журналістів, акредитованих у так званій “ДНР”.
Факт опублікування спричинив широкий резонанс не лише в Україні, а й за кордоном. Працівники українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських і міжнародних медіаорганізацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів і закликали владу відкрити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України “Про захист персональних даних”, тиску та погроз щодо журналістів, які зазначені в списку.
11 травня 2016 року прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.
Держави ЄС озвучили рішучу вимогу до Києва закрити сайт у травні 2016 року, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, зокрема західних, які через виконання професійних обов'язків змушені були отримувати акредитацію від влади самопроголошеної “ДНР”. Під час скандалу з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.
16 жовтня 2019 року заступник голови Моніторингової місії Бенджамін Моро закликав Верховну Раду ініціювати закриття сайту “Миротворець”. На думку представників організації, сайт містить особисті дані осіб, що є порушенням законодавства і становить небезпеку.
17 жовтня 2019 року голова ВР Дмитро Разумков заявив, що Верховна Рада не уповноважена ініціювати закриття будь-яких інтернет-ресурсів.
Help us be even more cool!
