Українським незалежним медіа потрібні інвестиції в безпеку й стійкість, щоб витримати марафон війни. Однією з найнагальніших потреб є засоби захисту від російських дронів під час роботи репортерів поблизу лінії фронту.
Про це розповіла медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна на події ОБСЄ “Безпека журналістів у часи конфлікту: захист незалежності та підтримка відновлення українських ЗМІ” 20 жовтня у Відні (Австрія).
Безпека та фінансова підтримка серед ключових пріоритетів для захисту незалежності українських медіа, які виділила Ірина Земляна.
“Безпека насамперед – необхідні подальші інвестиції у фізичний, цифровий і психологічний захист журналістів. Наприклад, українським журналістам (які працюють у зоні бойових дій. – Прим. ред.) потрібні засоби проти російських дронів, але жоден донор наразі не дозволяє їх закуповувати. Попри те що це не товари військового призначення, як усі вважають, а такий самий захист, як і бронежилет”, – додала медіаекспертка ІМІ.
Необхідна інституційна підтримка для стабілізації тих медіа, які вижили, через гранти та фонди модернізації, додала Ірина Земляна.
За її словами, варто розвивати сталі фінансові моделі, які допоможуть зменшити залежність від короткотермінових грантів. На думку медіаекспертки ІМІ, також є потреба в розширенні європейської та багатосторонньої фінансової підтримки, яка замінить скорочене фінансування з боку США.
Психологічне виснаження, нестача відпочинку й постійний стрес в українських медійників – головна загроза свободі слова, додала Ірина Земляна. Із цим викликом стикаються 79% журналістів, за даними опитування ІМІ у 2024 році.
“Окрім фізичних ризиків, ми маємо справу з глибоким психологічним виснаженням, яке ставить під загрозу стійкість самої журналістики. І все ж, попри ці виклики, українські журналісти продовжують свою місію. Вони працюють під час блекаутів і ракетних атак, підтримують роботу редакцій завдяки генераторам і павербанкам і з відвагою та гідністю звітують із передової. Але героїзму замало. Ми повинні вибудувати стійкість, безпеку і сталість у майбутнє українських медіа”, – розповіла Ірина Земляна.
Посилити відповідальність за російські злочини проти журналістів закликав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Нам спільно з вами треба вдосконалити правовий захист журналістів через міжнародне гуманітарне право. Не може Росія вбивати журналістів, захоплювати їх у полон та катувати й не бути притягнутою до відповідальності. Це ми маємо спільно змінити”, – зазначив Ярослав Юрчишин.
Крім убивств журналістів, замахів і викрадень працівників медіа, Росія вимикає українське мовлення та замінює його пропагандою, залякує журналістів та вчиняє кібератаки на українські медіа, зазначила голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа.
У дискусії також узяли участь представниця проєкту підтримки ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька, керівниця департаменту закордонного співробітництва Суспільного Валерія Безпала та постійний представник Італії при ОБСЄ Андреа Касконе, який модерував захід.
Ірина Земляна на події ОБСЄ “Безпека журналістів у часи конфлікту: захист незалежності та підтримка відновлення українських ЗМІ” у Відні. Фото надане Іриною Земляною
Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, Росія скоїла 848 злочинів проти журналістів і медіа в Україні за три роки та сім місяців повномасштабної війни.
3 жовтня 2025 року внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона в Україні загинув французький журналіст і фотограф Антоні Лаллікан, його колега, український журналіст і фотограф Георгій Іванченко дістав поранення. Іванченку ампутували ногу, він потребує тривалої реабілітації.
Наразі щонайменше 26 цивільних українських медійників перебувають у російському полоні, за даними Інституту масової інформації.