Міжнародний інститут преси (IPI) закликає Верховну Раду України вилучити з проєкту нового Цивільного кодексу положення, які можуть негативно вплинути на журналістські розслідування та свободу слова. Про це йдеться в заяві організації від 30 червня. 

IPI також закликав урахувати зауваження українських громадських організацій і Ради Європи щодо норм, які стосуються роботи медіа, захисту викривачів, цифрового контенту й відкритих даних.

“Попри те що IPI визнає обґрунтованість внесення змін до чинної нормативної бази, у своєму нинішньому вигляді законопроєкт містить низку проблемних елементів, які потребують реформування. Українські громадські організації вказали на низку конкретних проблем у поточній версії тексту й закликали до внесення змін”, – йдеться в заяві.

Організація підтримала низку застережень українських громадських організацій, зокрема щодо послаблення правового захисту викривачів, положень про “право на забуття” й розширеного трактування “конфіденційності переписок”.

Також IPI поділяє застереження Ради Європи щодо вимог про згоду на використання імені або зображення фізичної особи. За оцінкою організації, це може обмежити роботу журналістів з відкритими даними.

В IPI наголосили, що Україна має забезпечити чіткі винятки для суспільно важливих матеріалів, щоб не обмежувати журналістські розслідування, і погодити норми проєкту з європейськими стандартами свободи слова.

IPI закликає уряд України впевнитися, що запропонований Цивільний кодекс “був звужений і збалансований, де це доречно, для належного захисту журналістики та свободи медіа, а також забезпечити, щоб нове законодавство чітко відповідало стандартам ЄС і Європи щодо свободи слова”.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу 28 квітня 2026 року. Після цього понад 80 громадських та правозахисних організацій, серед яких ІМІ, закликали до його доопрацювання. 

Восени 2025 року медіаюристи разом з народними депутатами напрацьовували зміни до законопроєкту № 14057. За словами юриста ІМІ Володимира Зеленчука, хоча багато поправок до тексту вдалось узгодити, деякі із запропонованих медіаюристами положень не знайшли свого відображення в тексті законопроєкту № 15150. Наприклад, залишилася норма, що наділяє героїв журналістського матеріалу правом подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними.  

Петиція на сайті президента України Володимира Зеленського із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150) набрала необхідні 25 тисяч голосів уже в день публікації – 12 травня 2026 року.

6 червня 2026 року українські медійні та правозахисні організації, а також Медіарух закликали Верховну Раду не допустити ухвалення проєкту нового Цивільного кодексу (№ 15150), який створює системні загрози для свободи слова, журналістських розслідувань, відкритості публічної інформації та права громадян знати правду.