У вересні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За вересень ІМІ зафіксував п’ять злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства та поранення журналістів, юридичного тиску.
У вересні стало відомо про загибель чотирьох медійників, які захищали країну в лавах ЗСУ. Один з них із жовтня 2024 року вважався зниклим.
- Олександр Голяченко – колишній журналіст радіо “Київ FM” та видання “Наш Київ”, військовослужбовець. Загинув 3 вересня 2025 року на запорізькому напрямку.
- Денис Пономаренко – оператор-постановник компанії Starlight Media та військовослужбовець. Загинув 7 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Був оператором, оператором-постановником на багатьох проєктах, зокрема “Битва екстрасенсів”, “Х-фактор”, “Україна має талант”, “Танцюють всі”, “Феномен”, КУБ, “Детектор Брехні”, “Серця трьох”, “Крот”, “Слідство ведуть екстрасенси”, до 2021 року.
- Ярослав Левицький – військовий, колишній телеоператор 5 каналу та медіаагенції АСС. З жовтня 2024 року вважався зниклим. Про загибель стало відомо 9 вересня 2025 року. Наприкінці жовтня 2024 року його перевели до військової частини на покровському напрямку (Донецька область). За кілька днів після переведення Ярослав зник безвісти.
- Богдан Будай – колишній журналіст вінницького онлайн-медіа “Вежа” та офіцер Збройних сил України. Загинув 26 вересня 2025 року в районі виконання службових обов’язків.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 112 медійників, серед них 12 — під час виконання своїх професійних обов’язків.
Поранені медійники:
- У центрі Херсона на російській міні “Пелюстка” підірвався головний інженер “Суспільне Херсон” Вадим Хоменко. Він дістав серйозні поранення ноги, але завдяки оперативним діям колег був швидко госпіталізований і прооперований – його стан наразі стабільний. Як з’ясувалося пізніше, вибух стався на території філії Суспільного, де працівники періодично з’являлися через наявність техніки та обладнання. Російські війська мінують територію херсонської філії Суспільного, скидаючи з дронів протипіхотні міни, зокрема типу “Пелюстка”. Це стало відомо після огляду ДСНС, яка виявила ще кілька мін на території медіаоб’єкта. Хоча після деокупації приміщення було очищене, нові закладки свідчать про прицільну атаку на журналістську інфраструктуру. У відповідь філію тимчасово закрили з міркувань безпеки, а Суспільне посилило захист своїх працівників у прифронтових регіонах.
- Під час одного з виїздів поблизу Покровська (Донецька область) група з кореспонденткою 5 каналу Ольгою Калиновською натрапила на магнітну міну, яка здетонувала під автомобілем. Внаслідок цього всі четверо членів групи зазнали контузій, один із членів екіпажу дістав поранення ноги (окрім великого забою, у нього переламані на нозі верхні кістки). Авто було понівечено.
Кіберзлочини РФ:
- Російські спецслужби зламали блог дописувачки “Української правди” Яни Матвійчук і розмістили від її імені фейкову публікацію, в якій намагалися дискредитувати ЗСУ, звинувачуючи їх у нібито ударах по цивільних об’єктах у Форосі (окупований Крим). За словами Матвійчук, фейк був повністю вигаданий і спрямований на підрив довіри до українських військових та її особисту репутацію. Публікацію оперативно видалили, але її встигли розтиражувати російські пропагандистські медіа. Авторка пов’язує атаку з ударом ЗСУ по об’єктах у Форосі, включно з “дачею ФСБ”. Злам розслідують IT-фахівці та відповідні служби.
Судові вироки українським медійникам:
- У вересні російські окупаційні суди засудили двох українських медійників – Георгія Левченка та Владислава Гершона – до 16 і 15 років ув’язнення відповідно. Обидва були адміністраторами українських телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна”, які продовжували роботу після окупації Мелітополя. Їх затримали ще 2023 року, тривалий час утримували в невідомих місцях, а потім висунули звинувачення в “держзраді”, “шпигунстві” та “тероризмі”. Справи розглядалися в закритому режимі, а судові вироки базувалися на звинуваченнях, які РФ висуває лише своїм громадянам. Наразі, за даними Інституту масової інформації, РФ незаконно утримує щонайменше 26 українських медійників як політичних заручників. Ув’язнені журналісти зазнають тиску, тримаються в нелюдських умовах і фактично позбавлені правового захисту.
Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, погроз та переслідування журналістів.
Перешкоджання журналістській діяльності:
- У Кривому Розі депутатка міської ради Вікторія Самойленко (Третяк) перешкоджала роботі журналістки Першого Криворізького Єлизавети Макарчевої на концерті гурту “Жадан і Собаки”. Вона фізично заважала зніманню, штовхала, хапала журналістку за руки й особисті речі, мотивуючи це тим, що нібито та заважала їй дивитися концерт. Самойленко заперечує провину, однак на відео видно посвідчення журналістки.
- У Рівному журналісту “Четвертої влади” Сергію Туровичу перешкоджали під час знімання в приймальні партії “Рівне разом”, де пенсіонерам роздавали макарони в обмін на персональні дані. Після представлення журналістом співробітниці офісу звинуватили його в “провокації”, почали виганяти, а натовп – штовхати. Один із чоловіків погрожував і вимагав “іти на фронт”. Журналіст вирішив не викликати поліцію, щоб не нашкодити людям, які чекали допомоги.
Погрози:
- Редакція The Kyiv Independent повідомила про тиск і погрози з боку керівництва компанії Fire Point після публікації розслідування про можливі зловживання на держзакупівлях дронів. Компанія вимагала спростування й погрожувала заявою до СБУ за “держзраду” та “пособництво державі-агресору”. Редакторка Ольга Руденко назвала це спробою залякати журналістів і вплинути на незалежну редакційну політику.
Непрямий тиск (стеження):
- У Києві виконавчу директорку The Kyiv Independent Дарину Шевченко переслідували біля її будинку. Невідомий чоловік опитував сусідів, показував її фото та фотографував вхід до помешкання. За словами редакторки видання Ольги Руденко, його привели працівники ЖЕКу, які стверджували, що чоловік показав якесь посвідчення, однак не розкрили, яке саме. Шевченко подала заяву про переслідування. Редакція повʼязує інцидент із професійною діяльністю Шевченко та розслідувальною роботою медіа.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).