Голова Нацполіції пояснив, чому важко розслідувати справи про перешкоджання журналістам

Значна кількість проваджень про перешкоджання журналістській діяльності закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення або через складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз.

Про це розповів голова Національної поліції Іван Вигівський в інтерв’ю “Детектору медіа”.

“Значна кількість проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Або є складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз. Іноді журналіст сприймає якісь слова як погрозу, які фактично не є погрозою”, – сказав Вигівський.

Він також розповів, що проблем, які ускладнюють поліції розслідування, чимало.

Зокрема:

• тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних);
• суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є;
• труднощі у кваліфікації кримінального правопорушення (відсутність ознак належності до преси тощо);
• несвоєчасне повідомлення про злочин, що призводить до втрати часу, необхідного для реагування поліції по гарячих слідах і збору доказів;
• відмова журналіста від проходження судових експертиз.

“Також – невелике покарання за вчинення злочинів, передбачених статтею 171 КК України, що впливає на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. І навіть після направлення кримінальних проваджень до суду іноді суди їх закривають за клопотанням обвинуваченого через три роки після вчинення злочину. Це не є ефективним стримувальним чинником для правопорушників”, – додав керівник Нацполу.

Окрім того, Вигівський додав, що однією з проблем є і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.

“Немає єдиного зразка журналістського посвідчення та редакційного завдання, затвердженого на рівні закону чи підзаконного акта. І, звичайно, війна, бойові дії та окупація частини території унеможливлюють або значно ускладнюють розслідування злочинів проти журналістів на цих територіях. Хочу звернутися з проханням, щоб журналісти відразу повідомляли про правопорушення, щоб ми могли діяти негайно. Інакше ми втрачаємо наступальність, докази, час”, – наголосив Вигівський.

Як повідомляв ІМІ, у 2025 році поліція зареєструвала 13 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно представників медіа. З них сім – за статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), п’ять – за ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) і одне – за ст. 347 (“Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”).

За даними Офісу генпрокурора, наданими ІМІ, упродовж 2024 року правоохоронці зареєстрували 85 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно представників медіа. Водночас лише шість справ було розслідувано і передано до суду з обвинувальними актами (у 2023 році до суду було передано сім кримінальних проваджень, у 2022 році – чотири).