Директорка Інституту масової інформації (ІМІ) заявила, що вбачає в проєкті нового Цивільного кодексу ризики повного знищення антикорупційної журналістики в Україні. ІМІ виявив у кодексі щонайменше 11 пунктів потенційних загроз медійній сфері.
Про це Оксана Романюк заявила під час пресконференції за участі громадських активістів 20 травня, повідомляє hromadske.
Одним з найнебезпечніших пунктів вона назвала розширення норми про право на відповідь, яке в чинному Цивільному кодексі стосується лише неправдивої інформації.
“Зараз… якщо особа вважає, що щось там медіа некоректно, неправдиво написало, вона може звернутись і сказати: “Виправте, ось насправді такий вигляд має ситуація”, – зазначила Оксана Романюк.
Натомість новим Цивільним кодексом законотворці пропонують, щоб право на відповідь “було в будь-кого й з будь-якого приводу”. Тобто кожна публічна особа, яку було згадано в медіа, матиме право звернутися до медіа, і те буде зобовʼязане поставити її відповідь, не редагуючи та не скорочуючи.
“І в такий спосіб журналістика просто “заспамиться”, перетвориться в якусь дошку оголошень. І ми розуміємо, що це вже не буде медіа, тому що функція в медіа якраз у тому, щоб передавати, щоб здійснювати суспільний контроль”, – наголосила очільниця ІМІ.
Ще серед “цікавих” пунктів Оксана Романюк згадала норму про попередню цензуру. Мовляв, публічні особи ще під час підготовки матеріалу щодо них, якщо дізнаються про нього, зможуть звернутися до суду і вимагати заборонити медіа готувати цей матеріал.
“Це взагалі. Я це говорю і сама не вірю, що це розказую насправді”, – наголошує голова громадської організації “Інститут масової інформації”.
Також вона згадала про норму, яка стосується таємниці листування юридичних осіб. Вважатиметься порушенням, якщо медіа опублікує якийсь лист, навіть якщо в ньому йтиметься про корупцію.
“І таких норм там щонайменше 11. І ми зараз, 10 медійних організацій, об’єдналися, приєдналися до широкої коаліції й разом подали правки до парламенту й окремо подали також через наших “медійних” депутатів, зокрема через Ярослава Юрчишина. І, звісно, ми будемо боротися”, – додала вона.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, Верховна Рада підтримала 28 квітня в першому читанні проєкт Цивільного кодексу України.
Понад 80 правозахисних та громадських організацій, серед яких Інститут масової інформації, звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом доопрацювати проєкт оновленого Цивільного кодексу України. А в ЄС аналізують проєкт Цивільного кодексу.
Восени 2025 року медіаюристи разом з народними депутатами напрацьовували зміни до законопроєкту № 14057. За словами юриста ІМІ Володимира Зеленчука, хоча багато поправок до тексту вдалось узгодити, деякі із запропонованих медіаюристами положень не знайшли свого відображення в тексті законопроєкту № 15150. Наприклад, залишилася норма, що наділяє героїв журналістського матеріалу правом подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними.
Петиція на сайті президента України Володимира Зеленського із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150) набрала необхідні 25 тисяч голосів уже в день публікації – 12 травня 2026 року.