Директорка ІМІ окреслила два напрямки, як донорам підтримати регіональні медіа

Виступ Оксани Романюк (посередині) на конференції “ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля” 25 жовтня в Києві. Фото: Сергій Хандусенко, Інтерньюз-Україна

Виживання і розвиток регіональних медіа – це два напрямки, на які донорам варто спрямовувати ресурси для підтримки цих медіа в Україні.

Про це розповіла директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк на конференції “ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля” 25 жовтня в Києві, повідомляє кореспондентка ІМІ, яка відвідала конференцію.

“Два напрямки: виживання і розвиток. Я бачу, що донори часто концентруються лише на одному напрямку. Протягом останнього тижня чула кілька ідей про те, що “медіа потрібно інституційне фінансування і більше нічого не потрібно”, але ні, нам потрібна боротьба з російською дезінформацією, розроблення і адаптація законодавства, саморегуляція тощо. Тому розвиток нам теж потрібен”, – розповіла Оксана Романюк.

Куди донорам спрямовувати ресурси, якщо йдеться про виживання регіональних медіа

Донорам варто спрямовувати ресурси на мінігранти для якісних медіа, забезпечення редакцій енергетичним обладнанням для роботи в періоди блекаутів через російські удари по енергетиці, зазначила директорка ІМІ. Наприклад, 39% опитаних ІМІ регіональних редакцій висловили потребу в технічному обладнанні для забезпечення роботи. 

“У нас енергетичним обладнанням забезпечені, може, 60% редакцій. Ми нещодавно проводили опитування з цього приводу і були дуже, на жаль, неприємно здивовані”, – зауважила Оксана Романюк. 

Куди донорам спрямовувати ресурси, якщо йдеться про розвиток

Сприяння розвитку медіа – це фінансування програм для регіональних медіа, які пов’язані з навчанням, стратегуванням, партнерствами з держорганами стосовно різних проєвропейських напрямків тощо, пояснила директорка ІМІ.
Також Оксана Романюк розповіла, що найактуальніші загрози для української інформаційної сфери – це падіння довіри до традиційних медіа, залучення ШІ до продукування і поширення (дип)фейків, сумніви влади щодо регулювання соцмереж, через які найшвидше поширюється російська дезінформація, а також поляризація суспільства і недовіра до інституцій, яку підігріває розрив в інформаційній картині між Єдиним телемарафоном та іншими ресурсами.

Довідково: конференцію “ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля” організувала ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки Уряду Канади.