Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила про ризик повного закриття державних реєстрів під приводом безпеки, що може негативно вплинути на прозорість і ускладнити журналістські розслідування.
Так вона прокоментувала проєкт постанови Мінцифри, винесений на громадське обговорення, яке має забезпечити реалізацію закону № 4576-IX. Нагадаємо, 21 серпня 2025 року Верховна Рада ухвалила цей закон, який на період воєнного стану та рік після його скасування закриває частину відкритих даних у держреєстрах.
Романюк нагадала, що закон викликав серйозні застереження з боку громадянського суспільства, однак був підписаний президентом, і нині уряд формує нормативну базу для його впровадження.
Вона зазначила, що обмеження доступу до чутливих даних у воєнний час (наприклад, точних координат об’єктів оборонно-промислового комплексу) може бути виправданим, однак запропонований підхід викликає питання щодо пропорційності.
“Замість вибіркового обмеження доступу до конкретних категорій об’єктів постанова пропонує логіку суцільного закриття. Адреси нерухомості, кадастрові номери, дані про власників земельних ділянок закриваються для всіх і щодо всіх”, – зазначила директорка ІМІ.
За словами Романюк, аргумент про те, що вибіркове обмеження може “підсвітити” чутливі об’єкти, є зрозумілим, однак таке закриття – реальна проблема і її розв’язання через повне закриття реєстрів для публічного доступу є надмірною ціною.
“Особливо вразливою стає розслідувальна журналістика. Доступ до реєстру речових прав та земельного кадастру – це базовий інструмент верифікації і відстеження корупційних схем з держмайном, перевірки декларацій посадовців тощо. Саме завдяки відкритим реєстрам українські журналісти-розслідувачі документували незаконне збагачення під час війни, виявляли фіктивні схеми з нерухомістю та відстежували активи осіб, пов’язаних з державними контрактами. Закриття цих даних навіть на оцей “період воєнного стану плюс рік” фактично означає заморожування цілого напряму журналістських розслідувань на невизначений термін”, – зазначила Оксана Романюк.
Також, на її думку, масове обмеження доступу до публічної інформації суперечить курсу України на прозорість і євроінтеграцію.
У зв’язку з цим директорка ІМІ закликала до широкого обговорення проєкту із залученням не лише безпекових органів, а й антикорупційних інституцій, медіаспільноти та організацій, що працюють у сфері доступу до публічної інформації.
Нагадаємо, 13 березня 2026 року Міністерство цифрової трансформації розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів “Деякі питання обмеження доступу до публічних електронних реєстрів” і винесло його на громадське обговорення.
Як проаналізували юристи ІМІ, проєкт постанови, зокрема, спрямований на затвердження Порядку обмеження доступу до публічних електронних реєстрів у частині інформації (відомостей) про юридичних осіб, а також інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони. Запропонований порядок містить розподіл форм доступу до відомостей з реєстрів на загальний (відкритий за замовчуванням) та спеціальний (надається за запитом після авторизації). Держателів реєстрів порядок зобов’язує обмежити такі форми доступу та відомості:
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – інформацію про адресу об’єкта нерухомого майна та кадастровий номер земельної ділянки, а також можливість пошуку за адресою обʼєкта нерухомого майна та кадастровим номером земельної ділянки в електронній формі.
- Державний земельний кадастр – загальний та спеціальний доступ до відомостей про правоволодільців земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, зокрема на Публічній кадастровій карті.
- Державний реєстр патентів України на винаходи, Державний реєстр патентів України на корисні моделі, Державний реєстр України компонувань напівпровідникових виробів, Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, Державний реєстр України географічних зазначень, Державний реєстр патентів України на промислові зразки, Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, Державний реєстр договорів, які стосуються права автора на твір, – загальний та спеціальний доступ до інформації про об’єкти права інтелектуальної власності (зокрема, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, компонування напівпровідникових виробів та інші об’єкти інтелектуальної власності), пов’язані з національною безпекою, їхніх власників / володільців.
Водночас в усіх випадках спеціальний доступ правоволодільців до реєстрів не обмежується.
Раніше ІМІ попереджав: ухвалення законопроєкту №11533 в чинній редакції нашкодить сфері громадського контролю (журналістам, правозахисникам) та звичайним користувачам реєстрів. На думку юриста ІМІ Володимира Зеленчука, під прикриттям захисту оборонних об’єктів фактично обмежується доступ до даних про місце розташування всього нерухомого майна й кадастрових номерів. На це звертала увагу і Спеціалізована антикорупційна прокуратура у висновках до законопроєкту. 27 березня 2025 року спроба винести № 11533 на голосування зірвалася – про це тоді повідомляв голова Комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин, наголошуючи на потребі доопрацювання. Нині ж документ ухвалено в цілому.
