Директорка ІМІ: Міжнародні організації не досить тиснуть на РФ для повернення українських журналістів з полону

Міжнародні організації мають посилити тиск на Росію та наполягати на доступі до полонених нею українських журналістів для підтвердження факту, що медійники живі.

Про це розповіла директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк під час панельної дискусії “Захоплення, тортури, зникнення: що означає висвітлювати російську окупацію в Україні. Історія Вікторії Рощиної” на XIX Міжнародному фестивалі журналістики 12 квітня в Перуджі, Італія. 

На дискусії представили результати журналістського розслідування “Слідства.Інфо” щодо вбивства української журналістки Вікторії Рощиної, а також розслідування “Репортерів без кордонів” щодо неї. Учасниці дискусії розповіли про долю Вікторії, яка понад рік перебувала в заручниках Росії. Представниці “Слідства.Інфо” розповіли про те, що її жорстоко катували: били струмом, на тілі були ножові поранення, вона важила не більш ніж 30 кілограмів, а співробітники колонії ховали її від перевірок. 

Тому доступ міжнародних організацій до полонених українських журналістів такий необхідний, зазначила Оксана Романюк. 

“Наразі щонайменше 30 журналістів незаконно полонені в російських в'язницях, ми називаємо їх цивільними заручниками. Як і у випадку з Вікторією Рощиною, їх просто затримано як заручників, їх катують. Міжнародні організації не мають до них доступу. І ми маємо великі питання до міжнародних організацій, чому вони не тиснуть та не наполягають. Я розумію, що це дуже тяжко – їхати до Росії, але ми всі маємо тиснути як мінімум задля підтвердження того, що ці журналісти живі”, – розповіла директорка ІМІ. 

Водночас Оксана Романюк підкреслила зусилля тих міжнародних організацій, які підтримують голоси українських журналістів та ухвалили політичне рішення тиснути на Росію для припинення злочинів. Наприклад, минулого року Парламентська асамблея Ради Європи затвердила резолюцію, яка вперше містила окрему згадку про полонених журналістів.

Оксана Романюк. Фото: Riccardo Urli, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

Крім того, директорка ІМІ розповіла про долю українського продюсера італійської газети La Repubblica Богдана Бітіка, який разом з колегою Коррадо Дзуніно потрапив у засідку російських снайперів біля Антонівського мосту в Херсоні. Богдана вбили, а його колега отримав поранення. Обидва журналісти мали розпізнавальні знаки та були марковані як “Преса”. За словами Оксани Романюк, це є воєнним злочином, адже свідчить про навмисне, прицільне вбивство.

“Просто уявіть журналіста, який одягнений з розпізнавальними знаками, наліпкою PRESS на жилеті та шоломі, з камерою в руках. І в його шию стріляє снайпер. Це те, що сталося з одним із наших колег Богданом Бітіком”, – додала вона. 

Також учасницями панельної дискусії були: 

• редакторка-засновниця агенції “Слідство.Інфо” Анна Бабінець;
• журналістка, співзасновниця “Лабораторії журналістики суспільного інтересу” Ангеліна Карякіна;
• журналістка-розслідувачка “Слідства.Інфо” Яніна Корнієнко;
• регіональна представниця “Репортерів без кордонів” (RSF) в Україні Полін Мофре. 

Жодне з російських медіа “в екзилі” не розслідувало вбивства Вікторії Рощиної, зауважила  редакторка-засновниця агенції “Слідство.Інфо” Анна Бабінець. Вона додала, що, ймовірно, причина в складності й небезпеці такого розслідування, адже для так званих ліберальних російських медіа легше обговорювати штучний інтелект, ніж відкрито говорити про систематичну жорстокість і безкарність режиму, з якого вони походять.

“Ніхто з росіян не прийшов на нашу панель (хоча всіляких “медуз” тут вдосталь), не спитав, як нам вдалося розслідувати злочин, який стався у їхній країні, не запропонував бодай якусь допомогу. Не те щоб я на це розраховувала. Але й промовчати про це чергове лицемірство російських квазіжурналістів теж не можу. Йдеться про відважну колегу, яка намагалася робити чесну журналістику, зокрема і замість них – тих, хто обрав комфортний “екзил”, – розповіла у фейсбук-пості за результатами дискусії Анна Бабінець. 

Анна Бабінець. Фото: Riccardo Urli, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

За понад рік росіяни не висунули Вікторії жодних звинувачень попри звичну практику інкримінувати сфабриковані статті в тероризмі, шпигунстві тощо, зауважила журналістка, співзасновниця “Лабораторії журналістики суспільного інтересу” Ангеліна Карякіна. 

“Одна з речей, яка робить справу Вікторії особливою, – це тримання її під вартою incommunicado, тобто без висунення звинувачень. Ми знаємо, що Росія дуже добре вміє вигадувати звинувачення в тероризмі, шпигунстві, вбивствах цивільних осіб. Вони могли б вигадати багато всього, але вони цього не зробили. Понад рік проти Вікторії не було висунуто жодних звинувачень. Знати, в якому вона була стані – вона важила 30 кілограмів, – і все одно не відпускати її. Для нас, як для її колег і просто людей, не потрібно інших аргументів, щоб довести – метою було її катування”, – додала Ангеліна Карякіна. 

Ангеліна Карякіна. Фото: Riccardo Urli, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

Вікторія прагнула з’ясувати, що відбувається на окупованих територіях, зокрема куди зникають люди із Запорізької АЕС, розповіла журналістка-розслідувачка “Слідства.Інфо” Яніна Корнієнко. За її словами, вона їхала туди, тому що це не роблять російські журналісти, а для українських колег це надто небезпечно. 

“Вона була молодою, здоровою жінкою перед тим, як була захоплена в російський полон. Ми почали це розслідування за кілька днів, як дізналися, що її батько отримав повідомлення від міністерства оборони Росії про те, що вона померла. Це приголомшило, бо її мали обміняти за тиждень”, – додала Яніна Корнієнко. 

Яніна Корнієнко. Фото: Claudio Faina, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

Розслідувачі вбивства Вікторії Рощиної продовжують надсилати запити на інформацію, однак не отримують відповіді, розповіла регіональна представниця “Репортерів без кордонів” в Україні Полін Мофре. А також зауважила, що RSF надалі збиратимуть докази для Міжнародного кримінального суду й української прокуратури, адже Росія має бути притягнута до відповідальності за воєнні злочини. 

“Ми продовжуємо публічно запитувати інформацію. Тому що люди, які знають, що сталося з Вікторією, перебувають на російській стороні, вони не відповідають на наші запити й не дають жодних пояснень. Ми все ще шукаємо нових свідків. Ця справа складна ще й тому, що люди, які її бачили, налякані, вони знають про тиск, тому пошук нового свідка, який готовий говорити, – це довготривалий процес”, – розповіла під час дискусії регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре. 

Полін Мофре. Фото: Riccardo Urli, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

Під час панельної дискусії Оксана Романюк нагадала, що, за даними Інституту масової інформації, із 24 лютого 2022 року Росія вбила 102 медійників: 12 загинули під час виконання професійних обов’язків, 90 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань. 

Фото: Claudio Faina, Міжнародний фестиваль журналістики – 2025 у Перуджі

 

Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, Росія скоїла 829 злочинів проти журналістів та медіа в Україні за три роки та один місяць з початку повномасштабного вторгнення.

Авторки: Леся Луцюк, Катерина Адрійчук