У листопаді експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них сім вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: обстріли журналістів, редакцій медіа та телевеж, а також юридичний тиск.

У листопаді стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:

  • Костянтин Гузенко – фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, виконував функції пресофіцера. 
  • Антон Бондаренко – військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI. Зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що Антон загинув.
Свобода слова в Україні у листопаді 2025 року

Обстріли журналістів

  • Російські військові 8 листопада вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до міста Костянтинівка на Донеччині. У машині перебували четверо людей – волонтери, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
  • Російський FPV-дрон 20 листопада атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область), у якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.

Пошкоджені редакції медіа

  • У Дніпрі в ніч на 15 листопада під час російської дронової атаки постраждали приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі й частину офісного обладнання.
  • Унаслідок російського масованого дронового обстрілу ввечері 17 листопада Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного. 
  • Приміщення філії “Суспільне Запоріжжя” зазнало пошкоджень унаслідок російського обстрілу міста вночі 26 листопада. Команда не постраждала: на момент обстрілу в приміщенні нікого не було. Пошкоджено частину стіни будівлі, вибито вікна. Команда підраховує збитки внаслідок атаки.

Обстріли телевеж

Судові вироки українським медійникам

  • Російський суд засудив до 14 років ув’язнення громадянського журналіста Вілена Темер’янова з окупованого Росією Криму. Затриманий 2022 року вдома в Джанкойському районі Криму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі. 

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки кібератак, непрямого тиску, погрози та обмеження доступу до інформації.

Погрози

  • Журналіст “Краматорського району” Андрій Гринь отримав погрози фізичною розправою від фігуранта свого матеріалу. Поліція спершу не внесла відомостей до ЄРДР, тож журналіст звернувся до суду, який зобов’язав правоохоронців розпочати розслідування. Провадження відкрили за фактом погроз убивством.

Доступ

  • Комишуваська селищна рада відмовила журналістці SODA Вероніці Хорольській у відповіді на 21 інформаційний запит, надіславши одну формальну “відписку” без надання даних. Юристи ІМІ підтвердили, що така відповідь порушує законодавство про доступ до публічної інформації. 

Непрямий тиск

  • Фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. У списку, зокрема, 10 журналістів, що розслідують корупцію. Серед них – Юрій Ніколов, Олекса Шалайський.
  • “Слідство.Інфо” отримало файл із планом антикризової кампанії фонду Руслана Шостака, спрямованої на нейтралізацію розслідування щодо евакуації дітей до Туреччини. План передбачав залучення ботоферм, контрольованих інфлюєнсерів і роботу з редакторами медіа. Редакція висловила стурбованість ризиками для джерел інформації.

Кібератаки

  • У ніч на 14 листопада невідомі намагалися дібрати паролі до облікових записів на сайті “Накипіло”. Зламники діяли з різних IP-адрес, переважно київських та одеських. Система безпеки заблокувала спробу.
  • Невідомі одночасно намагалися зламати соцмережі всіх журналістів “Полтавської хвилі” та “Сіль Медіа”. Через масові атаки Meta тимчасово заблокувала профіль засновника видань, що вплинуло на роботу сторінок медіа. 
  • Черкаське медіа 18000 отримало кілька фішингових листів, замаскованих під повідомлення від Meta, з пропозицією отримати “синю галочку” у Facebook. Листи містили підозрілу Google-форму, спрямовану на викрадення даних. Редакція розпізнала шахрайство і не взаємодіяла з підозрілими посиланнями.

Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).