Дослідження ЛМФ: 28% українських медіа призупиняли діяльність через війну
28% українських медіа призупиняли свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії. Про це йдеться в аналітичному дослідженні “Під тиском війни” за період з кінця лютого 2022 до липня 2024 року, яке підготував Львівський медіафорум у партнерстві з ЮНЕСКО.
За даними дослідження, 28% медіа призупиняли роботу. Частина з них досі не змогла відновитися. Найчастіше закривалися друковані видання, зокрема районні та міські газети, які й до війни перебували в кризі. Після початку повномасштабної агресії ситуація погіршилася через логістику, подорожчання паперу та втрату джерел фінансування.
37% редакцій повідомили, що були змушені евакуюватися. Частина з них переїхала за кордон, частина – до західних областей України.
Серед основних причин зупинення медіа:
- загроза окупації – 35%;
- евакуація – 30%;
- логістичний хаос – 28,3%;
- нестача коштів – 18,3%;
- знищення обладнання – 13,3%;
- обстріли – 10%.
Частина мовників змушено ретранслювала телемарафон замість створення власного контенту, а деякі – повністю припинили мовлення.
Медіа змінили фокус – тепер більше уваги приділяють висвітленню війни, мобілізації, волонтерських ініціатив і життя ВПО. Деякі редакції повністю відмовилися від розважального контенту. Через скорочення команд, втрату доходів і технічні складнощі якість журналістського продукту знизилась. Частина медіа вдається до копіювання повідомлень від органів влади та військових пресслужб без належної перевірки.
“Працювати стало важче”: цифри й настрої галузі
- 60 медіа призупиняли роботу після 24 лютого 2022 року;
- 38,3% з них не працювали понад пів року;
- 10 медіа на момент опитування не змогли відновити діяльність;
- 51,6% з тих, хто не зупинявся, були близькі до цього.
Основні виклики:
- втрата доходів від реклами – 68,5%;
- кадровий дефіцит – 60,1%;
- неможливість планування – 59,6%;
- втрата аудиторії – 39%;
- втрати офісів і техніки – 1,9%.
Крім того, згідно з дослідженням, 40% медіа і 44% журналістів зазнали фізичної (матеріальної) шкоди через російську агресію. Найчастіше йдеться про втрату майна, пошкоджену чи знищену техніку або приміщення.
85% журналістів відчували й досі відчувають психологічні проблеми. Тільки 3,8% кажуть, що не мали таких проблем під час великої війни. 69% з тих, що зазначили, що мають психологічні проблеми, не зверталися по психологічну допомогу.
560 мільйонів доларів (20,4 мільярда гривень) – рівень втрат потенційних доходів медійних ТОВ. Найбільше постраждали телемовники, видавці газет та інформаційні агентства. Натомість порівняно кращим є становище радіомовників.
392 мільйони доларів США – приблизна сума, необхідна для довгострокового – п'ять років – відновлення українських медіа. Потреба вирахувана зважаючи на частину загальної суми недоотриманого доходу медіа й охоплює надбавку в 40%, яка передбачає витрати на фізичне відновлення редакцій, психологічну підтримку персоналу, навчання тощо, за принципом “відбудувати краще, ніж було”.
ЛМФ опитав 213 редакцій медіа з різних регіонів України, 418 медійників (як працівників редакцій, так і фрилансерів), проаналізував фінансові показники 2062 медіакомпаній.
Дослідження ІМІ
За даними опитування ІМІ, проведеному у 2022 році, станом на серпень 86% опитаних ІМІ українських журналістів зазначили, що перебували вдома. У травні того ж року цей показник становив 73%. Українські журналісти поверталися додому з інших безпечних регіонів України, але майже не поверталися з-за кордону. Крім того, 74% опитаних журналістів у серпні 2022 року зазначали, що їхній фінансовий стан за пів року повномасштабної війни в Україні суттєво погіршився.
5 червня, о 15:00, відбудеться публічна презентація результатів опитування Інституту масової інформації (ІМІ) про вплив на українські редакції припинення американського фінансування.
Help us be even more cool!