ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Держдепартамент США назвав головні проблеми медіа в Україні

27.04.2018, 15:29
Фото - ukrainian.voanews.com

Державний департамент США констатував, що права журналістів в Україні порушуються, “джинса” лишається поширеною практикою, а великі приватні медіа відстоюють інтереси своїх власників-олігархів. Про це йдеться у доповіді про ситуацію з правами людини в Україні у 2017 році, підготовленій Держдепартаментом США, повідомляє Media Sapiens.

Таку доповідь по майже 200 країнах світу відомство готує щорічно.

“Конституція та закон забезпечують свободу вираження поглядів, у тому числі журналістам. Однак влада [України] не завжди поважає ці права. Уряд вдався до заходів, які заборонили певну інформацію, медіа чи діяльність деяких журналістів, які становили загрозу національній безпеці або висловлювали позиції, які, на думку влади, підривали суверенітет і територіальну цілісність країни, - констатує Держепартамент. - Крім того, мають місце інші проблемні практики, які впливають на свободу преси: це, зокрема, самоцензура, “джинса” (публікація необґрунтованих матеріалів за гроші) та тенденційне висвітлення подій у ЗМІ, чиї власники мали тісні зв'язки з урядовими або опозиційними політичними партіями”.

Також у доповіді зазначається, що контрольовані Росією сили на Донбасі придушують свободу слова та медіа, вдаючись до “переслідувань, залякувань, викрадень і нападів на журналістів та ЗМІ”, а також перешкоджають теле- та радіомовленню українських та незалежних радіостанцій і телеканалів на підконтрольних їм територіях.

Держдепартамент США нагадав, що неурядова організація Freedom House оцінила стан медіа в країні як “частково вільний”.

“Незалежні ЗМІ та новинні інтернет-сайти активні та висловлюють широкий спектр поглядів. Приватні медіа, найбільш успішні з яких, як правило, належать заможним і впливовим "олігархам", часто надають читачам та глядачам "упереджений плюралізм", подаючи погляди їхніх власників, зображуючи їхніх союзників у сприятливому вигляді й критикуючи політичних та бізнесових суперників. 10 найпопулярніших телеканалів належать бізнесменам, чиїм основним бізнесом не є медіа. Незалежні ЗМІ зіткнулися з труднощами у конкуруванні з великими ЗМІ, які фінансуються олігархами”, – йдеться в документі.

Держдепартамент США цитує висновок ГО “Інститут масової інформації” (IMI) та міжнародної організації “Репортери без кордонів” щодо того, що вплив політичних діячів на українські ЗМІ протягом року збільшився, медіахолдинги лишаються непрозорими та використовуються для підтримки політичних союзників їхніх власників.

Також відомство нагадує, що станом на 1 грудня 2017 року IMI зареєстрував 183 випадки порушення свободи слова, а практика публікації замовних статей – “джинси” – в Україні лишається поширеною. Політичну “джинсу” замовляють партії, окремі політики, місцева влада й олігархи.

У доповіді Держдепартаменту також констатується, що в Україні насильство проти журналістів залишається проблемою. “Правозахисні групи та журналісти критикують бездіяльність уряду у вирішенні цих злочинів, що породжує культуру безкарності… ІМІ та редактори найбільших незалежних інформаційних центрів також відзначають практику залякувань журналістів в інтернеті, яку здійснюють громадські діячі, що свідчить про зростаючу нетолерантність громадськості до “недостатньо патріотичних” матеріалів, яку, як вони стверджують, неофіційно підтримує уряд”.

У документі відомства розповідається про заходи (обшуки), вжиті правоохоронцями щодо холдингу “Вести Украина”, який, як зазначають оглядачі, має проросійські погляди та власників-бенефіціарів. Також Держдепартамент США звернув увагу на затримання влітку 2017 року Ігоря Гужви – “головного редактора видання strana.ua, яке, як багато хто вважає, має проросійську редакційну політику”.

У Держдепартаменті США також зазначили, що торік не спостерігалося розвитку в розслідуванні вбивства відомого журналіста Павла Шеремета, яке сталося в липні 2016 року. Натомість 27 червня було завершено розслідування вбивства публіциста Олеся Бузини, який був убитий у 2015 році, “ймовірно, членами правої політичної групи”. Розпочався судовий процес щодо двох підозрюваних.

Зовнішньополітичне відомство США звернуло увагу на те, що в Україні повідомлялося про декілька нападів на журналістів, які розслідують корупцію влади. Наприклад, 12 лютого в Кам'янському Дніпропетровської області підпалили авто головреда видань 5692.com та “Город 5692” Сергія Гузя. Журналіст пов'язував атаку зі своєю професійною діяльністю та критикою місцевої влади. Поліція відкрила з цього приводу провадження.

“IMI зафіксував шість випадків цензури окремих публікацій. Уряд періодично забороняв або обмежував медіаконтент з не до кінця зрозумілих причин”, – йдеться в доповіді.

Відомство інформує, що в Україні наклеп є цивільним правопорушенням й попри те, що закон обмежує грошову компенсацію, яку позивач може вимагати у судовому процесі, місцеві медіа-оглядачі продовжують висловлювати занепокоєння з приводу її завеликої суми.

Американське відомство зазначає, що медійники продовжують зазнавати тиску з боку СБУ та армії України через висвітлення чутливих питань, таких як військові втрати. Як приклад у доповіді наводиться випадок з інтернет-виданням “Українська правда”, до офісу якого 14 вересня прийшов співробітник СБУ з вимогою вилучити статтю, у якій підкреслювалася необхідність більш сучасного озброєння української армії, а також ішлося про нездатність уряду розставляти пріоритети щодо вдосконалення військових можливостей країни.

Відомство наголошує, що українська влада продовжує забороняти в’їзд і депортувати іноземних журналістів у зв’язку з висвітленням ними конфлікту на сході України. Зокрема, згадуються випадки з двома іспанськими журналістами та кореспонденткою російського "Первого канала" Анною Курбатовою.

У доповіді Держдепартаменту згадується й неурядовий вплив на медіа в Україні. Зокрема те, що “керовані Росією сили у східних районах країни переслідують, незаконно затримують та жорстоко поводяться з журналістами”. Посилаючись на дані Моніторингової місії ООН з прав людини, відомство зазначає, що люди, які мешкають на територіях, контрольованих бойовиками “ДНР” та “ЛНР”, знають, що не можуть вільно висловлювати там свою думку, а "озброєні угрупування прямо впливають на контент місцевих медіа та формують його, а також вимагають позитивного висвітлення в обмін на збереження реєстрації [ЗМІ] на роботу".

Ця ж моніторингова місія повідомляла, що журналісти, які приїжджають на території, контрольовані озброєними угрупуваннями “ДНР” та “ЛНР”, повинні щодня інформувати “прес-центр” та “міністерство оборони” про свою діяльність та часом показувати відеозаписи на блокпостах, а на лінії зіткнення їх можуть супроводжувати члени озброєних угрупувань.

Держдепартамент повідомив про зникнення 3 червня 2017 року Станіслава Асєєва, який жив у Донецьку та під псевдонімом писав про місцеві реалії для популярних українських видань. Виявилося, що місцева окупаційна "влада" заарештувала його й звинуватила в шпигунстві. У липні за цей же так званий "злочин" окупаційний суд в “ЛНР” засудив блогера Едуарда Неделяєва до 14 років (Асєєв досі утримується в “ДНР”, а Неделяєва звільнено – ред.).

У доповіді Державного департаменту США Василя Муравицького та Руслана Коцабу, свого часу затриманих СБУ за підозрою в державній зраді, названо “політичними затриманими”.

Щодо ситуації з цензурою в інтернеті Держдепартамент зазначає, що в травні 2017 року президент України підписав указ про обмеження діяльності 468 компаній та 1228 осіб, які “становлять загрозу для інформації та кібербезпеки держави”, з-поміж яких були дві найбільш популярні в Україні соцмережі “ВКонтакте” та “Одноклассники”, поштовий сервіс Mail.ru, пошуковик Yandex і російські телеканали. За даними Держдепартаменту, правозахисні ГО розкритикували цей крок, а генеральний секретар Ради Європи засудив.

Держдепартамент також повідомив, що правозахисні групи та журналісти, які критикують дії Росії на Донбасі та окупацію Криму, заявляли про кібератаки на їхні сайти, відмови їм в обслуговуванні та несанкціоновані спроби отримати інформацію з їхніх комп'ютерів. Також вони фіксували активність "тролів" та переслідування в соціальних мережах.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!