У Лондоні (Велика Британія) до 10 років ув’язнення засудили шістьох громадян Болгарії, які були членами російського шпигунського угруповання, очолюваного колишнім операційним директором Wirecard, і шпигували, зокрема, за керівником проєкту Bellingcat Христо Грозєвим, повідомляє Bloomberg.
Засуджені в справі про шпигунство за Христо Грозєвим. Ілюстрація BloombergНайтриваліший термін – 10 років і 8 місяців – отримав Орлін Русев: його роль передбачала “ретельне планування протягом тривалого часу”, і він хизувався, що має “гараж, як в Індіани Джонса”, з високотехнологічним обладнанням для стеження.
Ще п’ятеро обвинувачених були засуджені до ув’язнення на терміни від п’яти до десяти років. 46-річний Русев очолював групу шпигунів, які діяли за вказівками колишнього операційного директора Wirecard Яна Марсалека. Разом з ним провину визнали також Бізер Джамбазов і Іван Ілієв-Стоянов. Джамбазова засудили приблизно до 10 років, Стоянова – до п’яти.
За словами прокурорів, Марсалек, який працював на російські спецслужби, надсилав Русеву тисячі повідомлень через Telegram і фінансував операції угруповання. Марсалек, уродженець Австрії, зник у 2020 році під час гучного краху німецької платіжної компанії Wirecard і наразі не є обвинуваченим у цій справі. Зв’язатися з ним не вдалося. Під час розслідування було виявлено “значні обсяги даних про комунікації” між Русевим і Марсалеком, а також докази переказів криптовалюти від Марсалека.
“Мотивацією обвинувачених були гроші”, – зазначив суддя.
Серед шести змов, які розкрили слідчі, були: спроба проникнення на військову базу США, де проходили підготовку українські військові, шпигування за двома журналістами-розслідувачами й “детально розроблений план із завоювання прихильності Казахстану до Росії.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2025 року британський мовник BBC назвав імена двох жінок, які шпигували на користь Росії, – це громадянки Болгарії Цветеліна Генчева та Цвітанка Дончева. Зокрема, вони шпигували за керівником проєкту Bellingcat Христо Грозєвим і головним редактором The Insider Романом Доброхотовим. Жінки працювали разом із шістьма болгарами, яких судять за змову з метою шпигунства на користь Росії. Вони були частиною російської шпигунської мережі зі штабом у Великій Британії. Осередком керував з-за кордону Ян Марсалек – уродженець Австрії й колишній німецький бізнесмен, який згодом став співпрацювати з російською розвідкою. Цілями осередку були журналісти, які вели розслідування щодо російських шпигунів.
Що відомо про справу Христо Грозєва
Як повідомляв ІМІ, Христо Грозєв – журналіст-розслідувач і керівник проєкту Bellingcat. Bellingcat публікує розслідування, де часто згадуються спецслужби, відомі політики, фінансисти. Група стверджує, що у своїй діяльності використовує лише відкриті джерела.
На початку лютого 2023 року Христо Грозєв змушений був переїхати з Австрії, де він прожив майже 20 років, через ймовірну загрозу з боку російських служб безпеки.
26 грудня 2022 року міністерство внутрішніх справ Росії оголосило Грозєва у федеральний розшук.
У відповідь на це МЗС Болгарії викликало послиню РФ у Софії Елеонору Митрофанову.
У липні 2022 року міністерство юстиції Росії внесло Bellingcat до переліку небажаних організацій. Небажаним організаціям заборонено вести діяльність на території Росії під загрозою адміністративного та кримінального покарання. Співробітництво з такими організаціями також є підставою для кримінального переслідування. Крім того, Роскомнагляд може вимагати від ЗМІ видалити публікації на підставі матеріалів небажаних організацій.
У січні 2025 року Христо Грозєв заявив, що наказ про стеження за ним та його вбивство віддав особисто правитель Росії Владімір Путін.
Марія Ігнатьєва, Валентина Троян