Уперше в історії міжнародної Конференції з відновлення України тема медіа стала частиною основної програми. Так, на головній сцені Ukraine Recovery Conference – 2026 у польському Гданську відбулася панельна дискусія “Відновлення під загрозою: захист довіри, медіа і прозорості від когнітивної війни Росії”, в якій, проте, не були представлені медійники. Власне, представниці медіа обговорили роль журналістики у відбудові на круглому столі “Відбудова з довірою. Медіа, підзвітність і європейське відновлення України”.
Медіа – гарант довіри до процесу відбудови
Відбудова України – це не лише цегла, а й люди, цінності, голос медіа та доступ до інформації, зазначила заступниця міністерки культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
“Будівлі теж мають значення, особливо культурна спадщина, оскільки вона уособлює нашу пам’ять. Але якщо немає людей, якщо ми не можемо розповісти світові свою історію і якщо навіть усередині України ми не маємо доступу до інформації, то все це не має такого великого значення, адже людям потрібно жити в суспільстві, де довіра – особливо в контексті майбутніх післявоєнних виборів – є необхідною для забезпечення прозорості процесу. А медіа слугують наглядовим органом, який може гарантувати дотримання процедур і те, що ми всі бачимо, як розгортається процес, без маніпуляцій та дезінформації”, – сказала Наталія Мовшович.
1% бюджету відбудови варто спрямувати на медіа
Опитування Інституту масової інформації показало, що тільки 10% медіа описали свою ситуацію у 2025 році як стабільну, більшість декларує погіршення, близько 6% медіа закрились. Водночас 67% медіа назвали гранти головним джерелом доходу, тобто фундаментом сектору є зовнішнє фінансування, яке є нестабільним і часто короткотривалим. Половина журналістів відчуває постійну втому. Але разом з тим 61% журналістів не впадає в розпач і адаптується.
“Саме ці люди й ці редакції – фінансово вразливі, виснажені – і є тим інфраструктурним шаром, який має наглядати за найбільшою відбудовою в історії Європи. Вони вже виконують цю роботу. Питання в тому, чи ми готові забезпечити їм захист, щоб вони могли її витримати”, – зазначила керівниця комунікаційного відділу, заступниця директорки Інституту масової інформації Ганна Чабарай.
Вона наголосила, що український уряд має зробити дані про відновлення відкритими й гарантувати доступ до інформації без перешкод.
“Ми пропонуємо запустити постійний діалог за участю медійних організацій, донорів та інституцій ЄС щодо ризиків для свободи медіа, пов’язаних з відновленням, щоб проблеми розв’язувалися завчасно, у європейський спосіб. Ще одним завданням буде створити й запустити прозорий і незалежний механізм фінансування медіа, за прикладом подібних механізмів у ЄС”, – додала представниця ІМІ.
Також ІМІ пропонує, щоб у кожній сумі, яка виділяється Україні на відбудову, був закладений щонайменше 1% на медійний сектор, що здійснюватиме незалежний нагляд за відбудовою.
Директорка мережі “Вікно відновлення” Анастасія Руденко підтримує виділення 1% бюджету відбудови на місцеві медіа, які забезпечують незалежний нагляд за процесом.
“Незалежні редакції в Україні є інноваційними, орієнтованими на досягнення результатів і готовими вчитися одна в одної. Але їхня найбільша вразливість – це фінанси. Наші редакції працюють у вкрай складних економічних умовах, маючи обмежені можливості для отримання доходів від реклами, доходів від читачів та грантів”, – пояснила Анастасія Руденко.
За її словами, існує ще одна проблема: дедалі менше донорів готові фінансувати роботу фронтових репортерів.
“Саме ці журналісти часто забезпечують інформаційну присутність у громадах на лінії фронту та поблизу неї. І, якщо ці громади зникнуть з інформаційного простору, їхні мешканці можуть відчути себе забутими та покинутими. І саме в таких умовах російська пропаганда діє найефективніше. Саме тому так важливо підтримувати інфраструктуру медіа на місцях”, – додала Руденко.
Часто від медіа вимагають висвітлювати процес відновлення, попри те що самі медіа є частиною цього процесу, наголосила директорка DII-Ukraine Любов Раковиця.
“Знаєте, дуже часто від українських медіа очікують, що вони пояснюватимуть процес відбудови, здійснюватимуть громадський контроль, викриватимуть різні випадки хабарництва, боротимуться з дезінформацією, підтримуватимуть громади або ж підтримуватимуть довіру. Але багато з цих медіа, багато з нас – а я також є представницею одного з регіональних медіа – виснажені, вимушені переселенці, не досить забезпечені. Багато з нас працюють дуже близько до лінії фронту в Україні. Зараз уся Україна – це лінія фронту. І, як ви розумієте, медіа не просто перебувають поза процесом відновлення. Медіа є частиною інфраструктури відновлення. І я вважаю, що українські медіа потребують підтримки”, – розповіла Любов Раковиця.
Керівниця представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила, що в Україні активно триває процес оцінювання збитків, завданих медіасектору.
“Україна вже пройшла, можна сказати, п’ять циклів оперативного оцінювання збитків та потреб – це перша країна у світі, яка проходить цей процес і водночас досягла включення розділу та підрозділу, присвячених медіа. І тут знову йдеться не лише про інфраструктуру, а й про людей – журналістів – та про те, як відновити їхню роботу. Тож у цій довгостроковій перспективі це однозначно демонструє те, про що ми всі тут говоримо: що відновлення – це не лише цегла та бетон, а й інфраструктура. А також люди, свобода вираження поглядів і безпека інформації”, – зазначила представниця ЮНЕСКО.
Журналістика є важливою для національного наративу і перемоги України, наголосив генеральний директор “Репортерів без кордонів” (RSF) Тібо Бруттен.
“Вона [журналістика] також важлива для динамічної демократії України. І це має першочергове значення з погляду цілісності та безпеки інформації, адже ми знаємо, що Російська Федерація вкладає значні кошти, щоб дестабілізувати ситуацію не лише в Україні, а й у всій Європі та загалом у всьому світі”, – зазначив гендиректор RSF.
Він додав, що забезпечити стійкість і реформування медіасектору можливо через стабільні фінансові зобов’язання з боку міжнародної спільноти та української влади. Міжнародний фонд реконструкції українських медіа (IFRUM) слугує як інструментом для задоволення цієї потреби, так і спільною платформою для адвокації, що дозволяє нам виступати єдиним голосом, пояснив Тібо Бруттен.
Естонський досвід: вільні медіа й економічний розвиток
Естонія традиційно має один з найвищих рівнів свободи слова у світі. Директор з комунікацій і маркетингу Ukraine Recovery Conference – 2027, яка відбудеться в Таллінні в січні, Тааві Ліннамяе пояснив, що цьому сприяли два рішення: приватизація, відкрита для іноземних інвесторів, і повага до свободи медіа, запроваджені після відновлення незалежності Естонії.
“У нас завжди було кілька медіакомпаній, які досить жорстко конкурували між собою, але водночас усі вони були вільними та сильними. І це допомогло охопити всі верстви суспільства, чого, мабуть, не вдалося б досягти іншим шляхом. Отже, ці дві речі, на мою думку, визначили те, як Естонія розвивалася протягом 35 років, і це привело нас не лише до найвільніших медіа, а й до найвідкритішого економічного середовища та до багатьох інших досягнень. Тому я вважаю, що роль вільних медіа в нашій історії неможливо переоцінити. Вона була життєво важливою”, – наголосив Тааві Ліннамяе.
24 червня Iнститут масової інформації підтримав Гданське спільне звернення – консолідовану позицію громадянського суспільства щодо відновлення України, адресовану українській владі, міжнародним партнерам та всім учасникам процесу відбудови. Документ містить рекомендації для Української платформи донорів і дає можливість відстежувати, чи зобов’язання перетворюються на реальні дії.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC-2026) відбулася 25–26 червня в Гданську (Польща). Вона об’єднує представників урядів, міжнародних організацій, фінансових установ, бізнесу та громадянського суспільства для координації міжнародної підтримки відбудови України, залучення інвестицій і обговорення ключових напрямів післявоєнного відновлення та розвитку країни.
Росія атакує медіа в Україні
За даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла щонайменше 958 злочинів проти журналістів і медіа в Україні.
- Щонайменше 131 медійник і медійниця були вбиті Росією з 2022 року, 15 з них – під час виконання професійних обов’язків, 14 – як цивільні жертви.
- Щонайменше 337 медіа повністю закрилися або були змушені призупинити роботу через російську агресію та її наслідки.
- Росія щонайменше 85 разів атакувала офіси українських медіа, деякі по кілька разів. Від атак постраждали щонайменше 78 видань.
- Росія незаконно утримує в полоні щонайменше 26 українських медійників, дехто в ув’язненні вже 10 років.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України й мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
