Апарат Верховної Ради відмовився називати прізвища штатних помічників депутатів
Апарат Верховної Ради України відмовився оприлюднити прізвища штатних помічників-консультантів народних депутатів, зазначивши, що ця інформація є конфіденційною. Про це йдеться у відповіді керівника Апарату Верховної Ради Валентина Зайчука на інформаційний запит кореспондента миколаївського інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова. Про це Лохматов повідомив ІМІ.
“Дані про помічників-консультантів народного депутата України із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові і підстав, на яких вони працюють, відносяться до конфіденційної інформації про особу, яка не може бути надана”, - йдеться у відповіді Зайчука.
В то же час журналіст наголошує, що кожен народний депутат України відповідно до закону може мати до 4 штатних помічників-консультантів, які отримують статус державного службовця і отримують зарплату з бюджету. В той же час в частині 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» сказано, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами у тому числі прізвища, імена, по батькові осіб, які отримали ці кошти, не може бути обмежений.
Як зауважує Лохматов, вважають дану інформацію конференційною і в Управлінні кадрів Верховної Ради. Так заступник начальника цього управління Олена Сміян в серпні 2014 році також відмовила кореспонденту Андрію Лохматову в отриманні П.І.Б. помічників народного депутата Юрія Іванющенка, аргументувавши це тим, що розголошення цієї інформації “заподіє істотної шкоди інтересам національної безпеки України, її територіальної цілісності”.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що таку відмову Апарату ВР можна оскаржувати у суді. За його словами, оприлюднення прізвищ помічників народних депутатів навряд чи може завдати шкоди інтересам національної безпеки.
"Вірно зазначене посилання на ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки передбачені бюджетні кошти для оплати праці штатним помічникам-консультантам народних депутатів, і у визначеному випадку очевидною є відсутність можливості, що оприлюднення такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Тому таке рішення Апарату ВРУ можна оскаржувати у суді з метою отримання відповіді на питання, поставлені у інформаційному запиті”, - сказав юрист.
Help us be even more cool!