Аласанія: Діалог з філіями Суспільного щодо концепції регіонального мовлення триває

Фото – Андрій Дубчак / Радіо Свобода

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія зазначив, що правління продовжує діалог з філіями НСТУ щодо реалізації концепції регіонального мовлення, яка передбачає зменшення виробництва власного регіонального контенту і скорочення колективу. 

Про це він сказав, коментуючи звернення Комітету захисту Суспільного, який створили колективи кількох регіональних філій, повідомляє “Детектор медіа”.

Комітет захисту Суспільного вирішили створити учасники загальних зборах колективів філій у Запоріжжі, Житомирі, Кропивницькому та Закарпатті. У кожній філії обрали свого голову регіонального комітету.

Новостворений комітет надіслав звернення до голови правління НСТУ Зураба Аласанії. У зверненні співробітники філій застерігають керівництво від скорочення виробництва власного регіонального контенту і висувають низку вимог. Зокрема, вони вимагають зупинити впровадження концепції регіонального мовлення “до появи адекватної, відповідальної, чітко обрахованої стратегії на найближчий період”. А також запевняють, що готові долучитися до “інвентаризації компетенцій філій”. “Наші комітети від імені працівників ПАТ НСТУ в регіонах готові в правовому полі та в публічній площині захищати Суспільне мовлення в регіонах України. Сподіваємось, ви – з нами. Інакше нам доведеться вимагати відставки правління ПАТ НСТУ”, – йдеться у зверненні.

За словами Зураба Аласанії, наразі концепція регіонального мовлення допрацьовується: “Діалог з регіонами триває безперервно. Немає окремо регіонів, а окремо центру. Є одна компанія, і ми постійно в діалозі. Кожну середу ми проводимо робочі збори по скайпу. А в п’ятницю ми збирали вісім менеджерів та продюсерів філій і разом з правлінням говорили саме про це. Немає жорстких варіантів, розглядалися будь-які”.

Він зазначив, що неформально звертався і до правління, і до менеджерів та керівників філій за порадами, “як скоригувати ці реформи”. “І це не тому, що вони протестують. Будь-яка людина, якій загрожує звільнення з будь-яких причин, буде турбуватись. Я це розумію. Але між тим вони пишуть звернення до депутатів, Президента, а далі проводять ще й мітинги. Роблять усе що завгодно, аби не втратити роботу. Але не прагнуть покращити свої робочі якості”, – зауважив він.

Нагадаємо, у Національній суспільній телерадіокомпанії України розробили Концепцію регіонального мовлення ПАТ “НСТУ” на 2020–2021 роки. 23 регіональні блоки щодня в будні матимуть новини, міжрегіональне інформаційно-просвітницьке ток-шоу, слот для програм стороннього виробництва, програми про національні меншини та будуть залучені в загальнонаціональне виробництво.

Ранкову програму в кожній філії планують закрити, натомість хочуть виробляти одне велике ранкове шоу для всіх регіонів. Усі філії долучатимуться до його виробництва.

Також відомо, що з вересня філії працюватимуть, взявши за основу моделі “UA: Регіони”, яка нагадуватиме сьогоднішнє Українське радіо, де є суто місцевий контент конкретного регіону, програми, що виробляються на аутсорсі,  міжрегіональні програми та час на контент загальноукраїнського масштабу.

У січні із Центральної дирекції НСТУ у філії передали новий штатний розпис, у якому зазначено на 44% менше штатних одиниць, ніж сьогодні, працює в регіонах (зараз у 23 філіях працюють 1 950 осіб). Працівників НСТУ станом на 10 лютого не повідомили про скорочення.

Як повідомляв ІМІ, 31 січня колектив продюсерів (лінійних) філій Національної суспільної телерадіокомпанії України, відповідальних за радіомовлення в регіонах, і працівники радіо філій Суспільного написали відкритого листа до наглядової ради Суспільного мовлення і голови Національної спілки журналістів України щодо згортання суспільного радіомовлення в регіонах.

10 лютого у Луцьку місцева громада проводить збір підписів на підтримку регіонального мовлення Суспільного. У листі представники громадських організацій, волонтери, учасники ООС та волиняни просять переглянути Концепцію регіонального мовлення ПАТ “НСТУ” на 2020–2021 роки, оскільки вважають, що вона обмежує права регіонів у питанні мати свого незалежного мовника.