664 злочини скоїла РФ проти медіа та журналістів за два роки та вісім місяців повномасштабної війни

За два роки і вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа в Україні. 

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації.

За вересень – жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства, погрози, обстріли журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.

У вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників:

• Станіслав Житницький – військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу. 
• Вікторія Рощина – загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством. 

За даними ІМІ, станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.

Злочини Росії проти медіа і журналістів в Україні

З російського полону до України 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич*. Він став другим українським журналістом, який був звільнений з російського полону у 2024 році.

Дві редакції медіа зазнали пошкоджень унаслідок російського обстрілу:

• “Суспільне Дніпро” – було пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина: вона встигла сховатися в безпечне місце.
• “Голос Гуляйпілля” – газета, приміщення якої в Запоріжжі було пошкоджене під час атаки російською бомбою (КАБ), також постраждала компʼютерна техніка.

Контузію отримав кореспондент “Донбас Реалії” (проєкт Радіо Свобода) Роман Пагулич, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на бахмутському напрямку на Донеччині. Вони фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців. Роман Пагулич отримав контузію, уламки не зачепили Павла Холодова.

Журналіст видання “Ґвара Медіа” Денис Клименко потрапив на Харківщині під російський обстріл під час роботи з бригадою “Хартія” біля села Липці. Ніхто не постраждав, і всі залишилися живі. 

Крім того, Федеральна служба безпеки РФ продовжила порушувати кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі, вказавши причинами незаконний перетин кордону:

• кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс;
• фрилансера з Румунії Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews; 
• журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент;
• репортера швейцарського медіахолдингу СН Media Курта Пельди.

Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів:

• заарештували журналістів італійського телеканалу RAI. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі; 
• українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. Такі листи отримали, зокрема, філії Суспільного, “Українська правда”, “Детектор медіа”, LIGA.net, “Полтавська думка”, “Кременчуцька газета”, “Сила правди” тощо.

У листах згадуються журналістки Радіо Свобода, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”. Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.

*Максим Буткевич не входить до статистики ІМІ, оскільки є комбатантом.

Детальніше – тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).