30 жовтня до дня пам'яті жертв політичних репресій пройде акція «Напиши листа політв'язням»

Активісти закликали всіх охочих влаштувати марафон написання листів. Акція проводиться в рамках кампанії Let My People Go.

За словами організаторів, наразі 29 українців включені в список Let My People Go.

«Це відомий кінорежисер Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Олексій Чирній. Це Віктор Шур, Валентин Виговський, Сергій Литвинов, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Олександр Костенко, і Андрій Коломоєць. А також кримські татари: Хайсер Джемілєв, який став в'язнем через свого відомого батька Мустафу Джемілєва. Це фігуранти справи Хізб ут-Тахрір Руслан Зейтуллаєв, Нурі Примов, Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов, Енвер Бекіров, Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Муслім Алієв, Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Енвер Мамутов, Ремзі Меметов, Зеврі Абсеїтов, Рустем Альбітаров. А також Ахтем Чийгоз, Мустафа Дегерменджі та Алі Асанов», – йдеться в повідомленні організаторів.

Правила написання листів, повний список адрес та історію пам'ятної дати можна знайти на сайті letmypeoplego.org.ua. Переслідування проукраїнських і кримськотатарських активістів стали частим явищем у Криму після його анексії Росією. Про це неодноразово заявляли правозахисники. Вони закликають Кремль припинити порушення прав людини. Кремль і російська влада окупованого Криму заперечують репресії.

Нагадаємо, 25 серпня 2015 року  Північно-Кавказький військовий окружний суд РФ визнав українського кінорежисера Олега Сенцова винним в організації терористичного угрупування і засудив його до 20 років колонії суворого режиму. 

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляє, що Росія і Україна продовжують переговори щодо обміну різних кандидатур. Він висловив сподівання, що «спільна робота» ведеться також із повернення в Україну засудженого у Росії Олега Сенцова. За його словами, остаточні рішення з російського боку буде приймати Володимир Путін. Дмитро Пєсков також визнав, що контакти із російською стороною підтримує Віктор Медвечук.

Раніше у Росії заявляли, що остаточне рішення щодо долі Олега Сенцова та інших засуджених прийматимуть федеральні суди РФ.

МЗС України повідомило у відповідь на запит «Детектора медіа», що у РФ не допускають українських консулів до засуджених за сфабрикованими звинуваченнями українських громадян Олега Сенцова і Олександра Кольченка через начебто їх належність до громадянства Росії.

У жовтні 2016 року заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов повідомив, що міністерство юстиції РФ заявляє про неможливість передати Україні засудженого до 20 років тюрми українського режисера Олега Сенцова. Водночас сестра політв'язня Кремля Олега Сенцова Наталія Каплан, яка зараз проживає в Києві, підтвердила, що її брат має тільки український паспорт. За її словами, довідку про начебто «російське громадянство» українського режисера видав слідчий ФСБ Росії.

Міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що ініціюватиме розширення персональних санкцій проти чиновників Росії, якщо засуджені українці Олег Сенцов і Олександр Кольченко не будуть повернені Україні.

1 жовтня Лефортовський суд Москви заарештував на два місяці громадянина України, кореспондента “Укрінформу” Романа Сущенка, обвинуваченого в шпигунстві.

Захист затриманого в Москві за звинуваченням у шпигунстві громадянина України, кореспондента “Укрінформу” Романа Сущенка заперечує його причетність до шпигунської діяльності.

ДОВІДКА:

Історія дня пам’яті жертв політичних репресій
30 жовтня 1974 за ініціативною дисидента Кроніда Любарського та інших ув’язнених мордовських та пермських таборів вперше був відзначений “День політв’язня” – спільним голодуванням та запалюванням свічок в пам’ять про невинно вбитих. В той же день Сергій Ковальов зібрав в квартирі А. Сахарова в Москві прес-конференцію, на якій було оголошено про поточну акцію, були продемонстровані документи із таборів та прозвучали заяви московських дисидентів, а також показав свіжий випуск “Хроніки поточних подій” – підпільного правозахисного бюлетеня, що виходив в 1968-1983 роках.

Після цього щорічно 30 жовтня проходили голодування політв’язнів, а з 1987 року – демонстрації у Москві, Ленінграді, Львові, Тбілісі, та інших містах. 30 жовтня 1989 року близько 3 тисяч чоловік зі свічками в руках створили “живий ланцюг” довкола будівлі КДБ СРСР. Після того, як вони відправилися на Пушкінську площу для проведення мітингу, вони були розігнані ОМОНом.

В Україні день пам’яті жертв політичних репресій відзначають в третю неділю травня. Він спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву “День пам’яті жертв голодомору” і відзначався в останню суботу листопаду. Пізніше, день пам’яті жертв політичних репресій відокремили від дня пам’яті голодомору і почали відзначати у травні.

"Крим. Реалії"