ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Смертельний 2020-й. Медіа vs реальність у висвітленні хвороб і смертей – дослідження ІМІ

08.12.2020, 15:19
Фото – cutewallpaper.org
Фото – cutewallpaper.org

Засоби масової інформації мають значний вплив на наше сприйняття хвороб та смерті. Вони можуть як спонукати пацієнтів звертатися до лікарів і робити щеплення, так і сприяти зростанню паніки чи навколомедичної міфології серед населення.

Експерти ІМІ вирішили порівняти реальні причини смерті українських громадян з тим, про які смертельні загрози писали 2020 року загальноукраїнські медіа. Нагадаємо, що у 2019 році ми вже робили подібне дослідження, і тоді основною "причиною смерті" в медіа були ДТП, тоді як у реальному житті це інфаркт, інсульт та інші хвороби кровоносної системи. 

Основний підсумок цьогорічного дослідження: згадки про смерті в медіа зросли приблизно на 40%, як порівняти з 2019 роком. На першому місці серед згадок домінує коронавірус, на який припадає майже 60% усіх "медійних смертей", далі йде кримінал та ДТП. 

ЯК РАХУВАЛИ? 

Протягом одного тижня експерти ІМІ оцінили весь контент 20* загальноукраїнських медіа. Було зафіксовано 1051 новину, яка стосувалася смертельних випадків. Окремо визначено кількість матеріалів щодо запобігання хворобам, новини стосовно медичних програм, а також інформацію про те, на що вже хворіють люди.

ВІД ЧОГО НАСПРАВДІ ПОМИРАЮТЬ УКРАЇНЦІ У 2020 РОЦІ?

За дев'ять місяців 2020 року в Україні померло 426 687 осіб. Цифри, які ми отримали від ДССУ свідчать про те, що найчастіше українці помирають від хвороб, пов'язаних з кровоносною системою (тобто ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт тощо). Це 67,3% загальної кількості випадків 2020 року. На другому місці – рак (13,7%), на третьому – хвороби, пов'язані з травленням (4%). Також у статистиці є інформація про смерть українців від зовнішніх причин – ДТП, утоплення, пожежі, самогубство та інші. За дев'ять місяців унаслідок зовнішніх причин загинули 4,8% осіб. 

❓Так було завжди?

Так, офіційні цифри це підтверджують. Якщо проаналізувати причини смерті за останні кілька років, тенденція незмінна. Хіба що відсотковий показник дещо різниться. 

❓Чи є місце смертям унаслідок коронавірусної хвороби в офіційній статистиці?

Це питання із зірочкою. Інформація про смертельні випадки від ДССУ дещо відрізняється від інформації в державному реєстрі з ковідними випадками. Зокрема, ДССУ каже, що від ковідної хвороби померли за дев'ять місяців 4300 осіб (приблизно 1% усіх випадків, зареєстрованих ДССУ). А згідно з державним реєстром, від коронавірусу померло 12 213 осіб за перші 11 місяців 2020 року. 

ВІД ЧОГО ПОМИРАЮТЬ ЛЮДИ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?

"Слідчий у справах Майдану помер від коронавірусу", "Помер новообраний міський голова Конотопа Олександр Луговий", "У парку Києва знайшли труп дівчини", "У Запоріжжі вчительку фізики вбив співмешканець", "На Київщині Mercedes збив на смерть пішохода та втік". 

Під час моніторингу українські медіа* найчастіше писали про такі випадки смертей:

1. КОРОНАВІРУС. Найбільше новин щодо смертей стосувалися випадків, коли люди помирали від ковіду. На ці новини припало 58,8% загальної кількості новин стосовно смертей у моніторинговий період. Найчастіше в медіа публікувалася статистична інформація від офіційних джерел щодо зареєстрованих випадків:

Окрім сухої статистики були повідомлення про смерті відомих людей.

Однак якщо людина не була за життя політиком чи відомою особою, то, найімовірніше, про неї не напишуть медіа. А якщо будуть згадки про смертельний кейс, то не згадають імені та прізвища. Бо про звичайних людей пишуть лише в рубриках криміналу з можливим порушенням  етичних стандартів журналістики та детальним описом жертви. 

Наприклад, у NYT запустили проєкт "Ті, кого ми втратили". Це не просто статистична інформація про те, скільки захворілих та померлих від ковіду. Це історії про простих людей, супроводжені їхніми фото та спогадами.

До прикладу, Brandy Houser, 41 рік, консультантка хоспісного догляду. Honestie Hodges, 14 років. Nelly Kaplan, 89 років, режисерка феміністичних фільмів, Beth Salamensky, 43 роки, юристка, яка заснувала ЛГБТ-спільноту. 

Й сто тисяч таких історій. Усі важливі, і ніхто не забутий.

Дещо схожий спецпроєкт пам'яті померлих від ковіду зробили на "Обозревателе" щодо загиблих лікарів:

2. УБИВСТВА. 10,6% загальної кількості новин. Найчастіше в медіа зазначається, що жертва та вбивця добре знайомі особи – хтось із родини або друзі. Також найчастіше вбивця має ознаки алкогольного / наркотичного сп'яніння або ж певні психічні хвороби.

Найбільше новин про вбивства опублікували на сайті "Обозреватель" (14,4%) та Суспільному (9,9%), найменше – на УП та "Тижні" (по 0,9%)

У реальному житті внаслідок нападу з метою вбивства чи заподіяння ушкодження помирає близько 0,2% осіб.

3. ДТП. На випадки з ДТП припадає 7,3% загальної кількості матеріалів, що ввійшли до моніторингу. В реальному житті 0,6% випадків стосовно жертв ДТП.

Експерти ІМІ зараховували новини щодо смерті пішоходів, про смерть водіїв та пасажирів автомобільного руху. Найбільшу кількість новин про смертельні ДТП зафіксовано на Суспільному (32,4%) 

4. ПОЖЕЖІ. Вогонь як причина смерті траплявся в 4,9% матеріалів. За офіційною інформацією, у 2020 році від пожежі померло 0,1% осіб. Найбільше новин про жертв вогню було на Суспільному  – 43,1% загальної кількості новин про смертельні пожежі.

5. ХВОРОБИ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ / СЕРЦЕВІ. В реальному житті від серцевих хвороб та хвороб кровоносної системи помирає 67,3% осіб. У медіа лише кожна 28-ма смерть (3,5%) стосується цієї причини. В ЗМІ ці випадки трапляються через інсульт, інфаркт, тромб і серцеві напади.

Серед інших згадок у ЗМІ люди помирали від самогубств – 2,2% всіх згадок про смерті, воєнних дій – 1,1% та раку – 1%.

НА ЩО ХВОРІЮТЬ УКРАЇНЦІ?

Окрім згадок про смерті, експерти також проаналізували згадки про хвороби. Дослідження показало, що 91,7% згадок про хвороби в медіа припало на коронавірус. 

До цих кейсів потрапили "мерський ковід", тобто матеріали щодо перебігу захворювання в мерів українських міст, матеріали про стан здоров'я президента та перших осіб країни, спортсменів, відомих людей. А також щоденні статистичні дані про кількість захворювань. 

Далі з величезним відривом ішла інформація про харчові отруєння (1,6% всіх згадок про захворювання), онкохворих (0,9%), про нову шкірну хворобу, яка захопила жителів Африки (0,9%), поодинокі випадки трансплантації органів (0,7%) та серцеві хвороби (0,4%).

✅ ЯКІ РІШЕННЯ ПРОПОНУВАЛИСЬ У МЕДІА?

Експерти ІМІ проаналізували повідомлення, що стосувалися медичних програм, запобігання або містили корисні поради щодо здоров'я.  Переважна більшість (71,9% всіх таких матеріалів) стосувалася коронавірусу. 

  • Найпопулярнішою інформацією в цій категорії  стала вакцинація проти Covid-19 – 30,1% загальної кількості матеріалів, що стосувалися запобігання хворобам.
  • На матеріали, які стосувалися наукових досліджень та експериментів, щодо ковіду припало 27,7% загальної кількості матеріалів. 
  • На третьому місці – інформація та рекомендації від лікарів, інфекціоністів щодо коронавірусної інфекції (14,1%).
  • Не ковідом єдиним насичені медіа, до прикладу 5,2% матеріалів стосувалися дієтології та корисної їжі. Експерти фіксували ці матеріали, оскільки за кількістю смертності в Україні від хвороб, які пов'язані з травленням, помирає близько 4% українців. 
  • Значно менше писали про спортивні вправи (3,5%), про жіноче / чоловіче здоров’я (3,3%). У медіа дещо несправедливо зображують корисний контент для жінок: насамперед жінку показують та оцінюють як  маму і радять, скільки можна пити кави, пропонують операцію щодо інтимної пластики й тільки один раз згадали про користь самозадоволення. З чоловіками акцент робився на задоволенні: найчастіше писали про якісну мастурбацію, покращення ерекції та як не травмуватися під час сексу на столі.
  • Психічне здоров’я (1,9%). Про психічне здоров'я тільки починають говорити в українських медіа. До прикладу, деякі журналісти  підготували поради, як уберегтися від психічних розладів та коли варто йти до лікаря:  "Скажіть собі стоп і ще 10 ефективних способів подолати поганий настрій" (НВ). А також наукові дослідження: "Любите відеоігри? У науковців хороші новини для вашої психіки" (Ліга) та "Фізично слабкі люди схильні до депресії – дослідження" ("Обозреватель")
  • Тема запобігання раку (1,5%) найнижча в цьому рейтингу. Хоча щорічно в Україні кожна сьома людина помирає від раку (13,7%). В українських медіа були дослідження про те, що "Вітамін D знижує ризик смерті на пізніх стадіях раку" (24 канал) та інформаційний проєкт про те, що "Рак легені в Україні забирає не менше життів, ніж COVID-19" (УП). Також був матеріал з ознакою замовлення (комерційна джинса) "Лікування раку шлунка в Німеччині" ("Знай").

ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПИСАВ ПРО СМЕРТІ ТА ХВОРОБИ?  

Найбільше на цю тему писали Суспільне (22,5%), ТСН (8,8%)  та "Обозреватель" (7,7%). Великий розрив у відсотковому значенні  Суспільного з іншими медіа пояснюється тим, що центральна сторінка сайту складається також з матеріалів регіональних філій, які подавали статистику щодо ковіду в усіх регіонах України. Значно менше писали про смерті та хвороби на "Лізі" та "Тижні" – по 1,8%.

***

Протягом останнього року зображення смертей і хвороб у медіа драматично змінилося. Ще торік хвороби здавалися "табуйованими", а медіа повідомляли переважно про ДТП, кримінал і війну.  Цього року тема саме хвороб і смертей від них вийшла на перший план і стала звичнішою. Можливо, це матиме вплив на увагу медіа до хвороб та запобігання їм. Зміни відбулися також на кількісному рівні: образ смерті став набагато більш присутнім у стрічках новин. 

Дослідження показало, що ЗМІ по-різному подають інформацію про смерть. Існує спектр від заперечення через констатацію випадків і до значного перебільшення смертей. Кожне медіа обирає, пом'якшувати, загострювати чи просто подавати ситуацію так, як є. 

Однак, обираючи суху статистику, слід пам'ятати – перебільшення смертей зумовлене двома факторами. Перше: частотою подання інформації. Коли неодноразово протягом дня, постійно повідомляється про той самий привід (коронавірус). Друге: крім частоти, це "інтенсивність подання", коли медіа вживають емоційно сильні слова, картинки чи відео. 

У підсумку реальні причини смертності людей продовжують кардинально відрізнятися від тієї картинки, що подають медіа. Українці помирають щороку переважно від серцевих хвороб / інсультів / інфарктів та раку. Водночас у медіа про ці захворювання, як і раніше, майже не пишуть. 

*Моніторинг проходив із 16 до 22 листопада 2020 включно. Аналіз проводився в 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: Суспільне, ТСН, Обозреватель, 24 канал, Знай, Цензор, Укрінформ, Новое время, Корреспондент, УНІАН, Страна, Інтерфакс, Сегодня, Букви, РБК Україна, Дзеркало тижня, Українська правда, Гордон, Тиждень, Ліга.

**В моніторинговий період експерти зафіксували 1051 матеріал, який стосувався смертельних випадків. Також експерти фіксували новини, які мали інформацію, на що зараз хворіють люди, та інформацію щодо запобігання хворобам.

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!