Медіа багато пишуть про ветеранів, однак здебільшого йдеться або про злочини щодо них, або про пільги й соціальну підтримку. Як показало дослідження Інституту масової інформації, у такому висвітленні ветеран зрідка постає як суб’єкт, частіше його показують як об’єкт допомоги, співчуття або благодійності.
Аналіз контенту українських медіа щодо ветеранів показав, що публікації охоплюють переважно соціальну, кримінальну тематику та матеріали з ознаками замовності.
Найбільші частки новин становлять матеріали про кримінальні події за участю ветеранів та про соціальний захист – по 17% кожна категорія. Ще 16% публікацій присвячено питанням психічної та фізичної реабілітації ветеранів.
По 13% матеріалів були спрямовані на висвітлення персональних історій ветеранів та їхнього працевлаштування.
Аналіз джерел у новинах про ветеранів показує відносно збалансовану структуру джерел інформації.
Найчастіше медіа використовують прямі свідчення самих ветеранів (31% матеріалів). Це свідчить про персоналізований підхід до висвітлення теми, де ключовим джерелом виступає безпосередній досвід учасників війни.
Ще по 23,5% становлять власні матеріали редакцій та офіційні джерела (повідомлення органів влади, правоохоронців, державних структур або редакційні тексти).
Водночас 12,5% матеріалів про ветеранів мають ознаки замовності. Переважно йдеться про публікації на користь різних фондів та організацій, діяльність яких спрямована на підтримку ветеранів, зокрема у сфері реабілітації, соціальної допомоги чи працевлаштування.
Ветерани як жертви ТЦК та кримінальних осіб
17% матеріалів, присвячених ветеранам, стосувалися криміналу та інцидентів. Особливу увагу медіа приділили випадкам насильства над ветеранами з боку територіальних центрів комплектування.
Зокрема, медіа повідомляли про можливе побиття колишнього в’язня Кремля та ветерана Володимира Балуха. За його словами, інцидент стався в Шевченківському РТЦК. Згодом ТЦК заперечив цю інформацію, про що, зокрема, повідомив “Цензор”.
Ще один подібний інцидент, який стався в Дніпрі й також стосувався ветерана, наразі перевіряє поліція.
В Івано-Франківську шестеро чоловіків побили ветерана нібито через те, що він здає інших чоловіків у ТЦК, повідомило Суспільне. Також про побиття ветерана надходила інформація з Чернігівщини, цього разу злочин скоїли для пограбування.
Водночас ТЦК заявив про інший інцидент в Одесі, де, за його словами, вже ветеран напав на їхніх працівників.
Така концентрація та характер подання матеріалів формують образ ветерана насамперед як учасника конфліктних ситуацій або вразливої сторони. У медійному полі це зміщує акцент із суб’єктності ветеранів на їхню травматичність чи проблемність, що може призводити до формування в суспільства співчутливого, але спрощеного сприйняття.
Такий підхід висвітлення ризикує зводити складний досвід ветеранів до ролі “жертв обставин”, ігноруючи їхню професійну діяльність, соціальну активність та участь у громадському житті.
Інститут масової інформації у своїх рекомендаціях застерігає від конструювання такого образу. Надмірне акцентування на жалю або співчутті може бути контрпродуктивним, адже самі військові та ветерани нерідко сприймають це як ознаку їхньої слабкості або знецінення їхнього досвіду, що, своєю чергою, може спричиняти негативну реакцію.
Натомість збалансоване висвітлення має враховувати не лише кризові та травматичні аспекти, а й суб’єктність ветеранів, їхні досягнення, роль у суспільстві та процесах реінтеграції, що дозволяє формувати більш комплексне і коректне суспільне уявлення.
Вагому частку (теж 17% матеріалів) займають новини про соціальний захист, пільги та виплати. Контент цієї категорії має переважно сервісний характер і зосереджений на процедурних питаннях – оформленні допомоги, пенсій чи житлових програм.
Переважно це матеріали, що мають конструктивний характер, оскільки надають ветеранам практичну інформацію.
До прикладу, матеріали про те, як працює підтвердження інвалідності ветеранам в Україні чи як отримати колишнім військовим додаткові виплати.
І кримінальні новини та інциденти, і матеріали про соціальний захист часто подають ветеранів не як суб’єктів, а як об’єктів, щодо яких вчиняються злочини або які потребують підтримки, допомоги та соціального захисту.
Тема реабілітації (16%) представлена матеріалами про фізичне та психологічне відновлення ветеранів. Попри відносно значну частку ці матеріали часто мають компліментарний характер щодо фондів та організацій, які надають реабілітацію військовим. З цієї причини експерти можуть розглядати їх через призму прихованої реклами. Аналіз зафіксував 12,5% таких матеріалів і переважна частка їх стосувалася реабілітації як тематичного кластера.
Це матеріали на кшталт:
- “Ветерани, спорт, діти та відбудова: Фонд Ріната Ахметова оновлює стратегію до 2036 року”, – пише РБК-Україна.
- “ДТЕК масштабував проєкт створення інклюзивних робочих місць для ветеранів – вже 24 підприємства”, – повідомляє Oboz.ua.
- “3 роки полону і травми: як “Серце Азовсталі” допомагає оборонцю Маріуполя Артуру Глєбову”, – йдеться на РБК-Україна.
Показовим є і те, що до вибірки потрапила більшість матеріалів з ознаками замовлення на користь фондів, проєктів та бізнесу, які належать Ринату Ахметову.
З одного боку, така увага медіа до ініціатив підтримки ветеранів є важливою для інформування аудиторії про наявні можливості допомоги. Водночас характер подання частини цих матеріалів – з компліментарною тональністю, відсутністю альтернативних оцінок і чіткою концентрацією на конкретних організаціях та особах – може свідчити про їхній піарний, а не журналістський характер.
Окремо зауважимо, що оскільки переважна частина організацій, які фігурують у таких матеріалах, є афілійованими з окремою публічною особою, то такі матеріали без належного маркування або балансу думок створюють ризики прихованої політичної комунікації під виглядом соціальної тематики.
13% матеріалів, присвячених ветеранам, становлять їхні персональні історії. У таких публікаціях ідеться про бойовий досвід, поранення, перебування в полоні, а також про повернення до цивільного життя та адаптацію після служби.
Зазвичай такі новини мають позитивну конотацію, як, наприклад, матеріал про те, як подружжя ветеранів із Дніпра відновлює старий водяний млин на Тернопільщині, чи повідомлення, як на Житомирщині волонтери влаштували весілля ветерану та його обраниці.
Водночас інша частина матеріалів відображала бойовий досвід ветеранів та їхню адаптацію до цивільного життя.
Такі новини є важливими, оскільки процес повернення ветеранів до цивільного життя часто є складним і тривалим – як у психологічному, так і в соціально-економічному вимірі. Матеріали, що висвітлюють історії успішної адаптації, створення бізнесу, нової професійної реалізації чи активної участі в громадському житті, демонструють, що цей шлях, попри труднощі, є можливим.
Водночас вони виконують кілька важливих функцій. По-перше, такі історії можуть мати підтримувальний ефект для самих ветеранів, які шукають приклади ідентифікації та розуміння власного досвіду. По-друге, вони формують у суспільства збалансованіше уявлення про ветеранів – не лише як про людей, які потребують допомоги, а як про активних і спроможних учасників суспільних процесів.
На матеріали про працевлаштування та бізнес ветеранів теж припадає 13%. Ці матеріали відображають процес економічної реінтеграції ветеранів.
Менш представленими є новини про пам’ять, загибель і вшанування (6%), що мають традиційний характер і зосереджені на ритуалізації пам’яті.
Також 6% матеріалів припадає на новини про формування ветеранської спільноти, що є вкрай важливим, оскільки повномасштабне вторгнення призвело до кратного збільшення ветеранів як вагомої частини суспільства.
Джерела інформації в матеріалах про ветеранів
Аналіз джерел у новинах про ветеранів демонструє відносно збалансовану, але водночас обмежену структуру представлених голосів.
Найчастіше медіа використовують прямі свідчення самих ветеранів (31%). Це свідчить про персоналізований підхід до висвітлення теми, де ключовим джерелом виступає безпосередній досвід учасників війни. Такий підхід підсилює емоційну складову матеріалів, однак не завжди забезпечує достатній рівень узагальнення та контексту.
Водночас значну частку становлять власні матеріали редакцій та офіційні джерела (по 23,5%). Йдеться про повідомлення органів влади, правоохоронців, державних структур або редакційні тексти без чітко окресленого зовнішнього джерела. Це вказує на орієнтацію медіа як на офіційний порядок денний, так і на власне виробництво контенту.
Меншою мірою представлені фонди та громадські організації (15,5%), які часто працюють безпосередньо з ветеранами й можуть надавати експертну або практичну оцінку ситуації. Водночас більшість із цих матеріалів спрямовані не на самих ветеранів, а більше на діяльність фондів і можуть мати замовний характер.
Аналіз показує, що висвітлення теми ветеранів в українських медіа має дисбалансований і фрагментований характер. Домінування новин про кримінал, інциденти та соціальний захист формує образ ветерана переважно як об’єкта допомоги або жертви обставин, тоді як його роль як активного учасника суспільного життя залишається менш помітною.
Попри наявність значної частки матеріалів про реабілітацію, працевлаштування та персональні історії ці теми часто подаються або через індивідуальні кейси без системного узагальнення, або ж у форматі компліментарного висвітлення діяльності окремих організацій. Це обмежує глибину розуміння процесів реінтеграції ветеранів та ефективності відповідних політик.
Моніторинг проводився в період із 16 до 31 березня включно в 10 загальнонаціональних онлайн медіа: УНІАН, 24 канал, ТСН, Oboz.ua, NV, “Новини Live”, РБК-Україна, “Українська правда”, “Цензор”, Суспільне.
