Законопроєкт 4487 – провокація проти України
Як то кажуть, "диявол криється в деталях". Законопроєкт №4487 розпочинався як дуже правильна і розумна ініціатива – забезпечити внутрішньо переміщених осіб належними механізмами для реалізації та відстоювання своїх прав. Це стосувалося процедурних моментів в отриманні довідок та інших документів тощо. Але в якийсь момент хтось вирішив, прикриваючись захистом прав внутрішньо переміщених осіб, реалізувати інші речі. Зокрема, перерозподілити інформаційні потоки в державі, перебудувати систему державного телебачення в Україні.
Законопроєкт підготовлений до другого читання і планується до розгляду 27 січня 2022 року. Водночас у тексті до другого читання з’явилося ще більше норм, які переформатовують інформаційний телевізійний простір України. Якщо в першому варіанті пропонувалося лише долучити систему іномовлення (тобто те, що зараз існує під назвою "телеканал "Дом") до універсальної програмної послуги, яку зобов’язані поширювати всі провайдери програмної послуги, то в тексті законопроєкту до другого читання зміни значно суттєвіші. Окрім того, що телеканал "Дом" включається до універсальної програмної послуги, із Закону України "Про систему іномовлення України" пропонується прибрати для нього обмеження поширюватися на території України в будь-який спосіб, зокрема за допомогою ефірного мовлення. Нагадаємо, що за чинним законодавством система іномовлення не може поширюватися на території України. Додатково до змін щодо трансляції в системі іномовлення пропонується також змінити включення до універсальної програмної послуги парламентського телеканалу "Рада": зазначено, що туди автоматично долучаються його правонаступники. Які можуть бути правонаступники в парламентського телеканалу "Рада" і чому взагалі про них виникла мова – невідомо.
Цікаво, що положення про зміни в системі телебачення внесено до "Прикінцевих та перехідних положень" законопроєкту №4487. За Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України ця частина має бути присвячена впровадженню закону в життя; передбачати, які саме кроки й у якому саме порядку має зробити держава, щоб новий закон запрацював. Натомість у законопроєкті №4487 "Прикінцеві та перехідні положення" взагалі не стосуються впровадження в дію нових механізмів захисту внутрішньо переміщених осіб. Фактично "Прикінцеві та перехідні положення" є окремим законопроєктом, який вносить суттєві зміни саме в інформаційне законодавство – але в обхід профільних комітетів, що займаються інформаційною діяльністю або свободою слова. Це шулерство, гра крапленими картами, шахрайство – інакше назвати такі дії важко.
Нагадаю, що, відповідно до чинного законодавства, зокрема статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує Національна рада згідно з визначеними законами України принципами, завданнями та пріоритетами. Стаття 11 цього ж закону визначає:
Стаття 11. Структура національного телебачення і радіомовлення України
- Структуру національного телебачення і радіомовлення України становлять: комунальні телерадіоорганізації, акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі – НСТУ), Державна телерадіокомпанія "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення", державне підприємство "Парламентський телеканал "Рада", приватні (незалежно від способу розповсюдження програм), громадські та інші телерадіоорганізації, засновані відповідно до вимог законодавства.
Водночас у Резолюції 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" від 5 жовтня 2005 року зазначається:
11. Вітаючи масштабний план реформ нової влади, Парламентська Асамблея вважає, що нижче наведені конкретні кроки є необхідними для пришвидшення реформ, які перетворять Україну на стабільну та заможну європейську демократію.
- Стосовно покращення умов для функціонування плюралістичної демократії в країні, Парламентська Асамблея закликає органи влади України:
12.4. Перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи; розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування; гарантувати прозорість власності на засоби масової інформації; створити рівні умови діяльності для всіх засобів масової інформації, переглянувши закон 1997 року про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів; ратифікувати Європейську конвенцію про транскордонне телебачення; забезпечити відповідність нової редакції закону про телебачення та радіомовлення стандартам Ради Європи та рекомендаціям її експертів.
Тобто чинне законодавство України передбачає існування державного телебачення, але з чітким і систематичним розподілом: іномовлення для іноземної аудиторії і телеканал "Рада" як парламентський телеканал. І додатково – суспільне телебачення як загальноукраїнське телебачення, що діє в інтересах всього суспільства. Водночас Україна має зобов’язання перед Радою Європи зрештою перетворити все державне телебачення на суспільне.
Натомість що пропонується зробити Верховній Раді України? Пропонується ухвалити законопроєкт, за яким система державного мовлення посилюється, причому знімаються всі можливі формати громадського та суспільного контролю за діяльністю цих телеканалів.
В умовах обґрунтованої загрози повномасштабного вторгнення Росії внесення такого законопроєкту до сесійної зали виглядає провокацією, спрямованою на підрив довіри до держави Україна з боку Ради Європи. Ухвалення цього законопроєкту точно не покращить становища внутрішньо переміщених осіб, натомість надасть державній владі суттєвий інформаційний ресурс, який не буде підзвітний суспільству і може використовуватися для політичної боротьби керівної партії проти опонентів або для реалізації корупційних схем і відмивання бюджетних коштів. Це точно не відповідає напряму України до Європи, затвердженому в Резолюціях Ради Європи.
Можна лише щиро сподіватися, що народні депутати України, зокрема з фракції "Слуга народу", відповідально поставляться до своєї роботи й поставлять загальнонаціональні інтереси держави Україна вище за вузькополітичні інтереси певних осіб.
Help us be even more cool!
